Позачергова нарада глав держав та урядів ЄС 6 березня у Брюсселі названа спеціальною і присвячена питанням європейської оборони і України.
Вже тривалий час європейські провідники твердо заявляють, що повністю згодні зокрема із гучнішими закликами нової адміністрації США, що Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність за безпеку свого континенту.
Після нещодавніх термінових неформальних європейських зустрічей у Парижі та Лондоні від ЄС очікують конкретних кроків.
У запрошенні на саміт 6 березня президент Європейської ради Антоніо Кошта написав, що прийшов час негайних рішень, “щоб Європа стала більш суверенною, більш спроможною і краще оснащеною”.
Він повідомив про плановану участь у саміті українського президента Володимира Зеленського і вказав, що зараз є “новий імпульс” до миру, а це означає потребу обговорення того, “як надалі підтримувати Україну і на яких принципах просуватися вперед”.
“Тому ми повинні бути готові до можливого європейського внеску в гарантії безпеки, необхідного для забезпечення тривалого миру в Україні”, - зауважив Антоніо Кошта.
Не чекаючи досягнення згоди в Європейському Союзі, провідні держави ЄС - Франція, Німеччина та інші ведуть мову про “коаліцію охочих” за участю країн поза Євросоюзом: Британії, Норвегії, Канади, Туреччини.
Заклики до згуртованості
Прихильники сильнішої Європи вважають, що Європейський Союз мав би взяти більшу роль у питаннях безпеки та оборони, та підкреслюють, що глибша інтеграція дозволила б залучити більші ресурси і витрачати їх ефективніше.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала ЄС повніше скористатися промисловими потужностями, спрямувавши додаткові інвестиції.
Якщо це робити згуртовано, підкреслює вона, це забезпечить “сумісність, передбачуваність, зменшить вартість і створить масштаби, потрібні для зміцнення нашої європейської оборонної промислової бази”.
Напередодні фон дер Ляєн оголосила “План переозброєння" Європи на 800 мільярдів євро, що передбачає використання не лише національних бюджетів, а також приватного капіталу і спільних європейських коштів, включно з новими європейськими позиками на 150 мільярдів, які були б гарантовані бюджетом ЄС.
Ще задовго до саміту було зрозуміло, що у Євросоюзі є уряди, які треба буде переконувати у необхідності поєднати нарощування оборонного потенціалу ЄС і підтримку України.
Відкрито проти допомоги Україні в обороні від російської агресії виступає угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, до нього може долучитися керівник уряду Словаччини Роберт Фіцо, який також закликає до відновлення співпраці з Росією.
Віктор Орбан сказав журналістам, що, на його думку, на саміті 6 березня у Брюсселі легше буде домовитися про співпрацю в галузі спільної безпеки ЄС, ніж щодо України.
