Європейські країни намагаються швидко зміцнити свою оборону та консолідувати підтримку Києва на надзвичайному саміті в Брюсселі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед початком саміту 6 березня наголосила на тому, що для європейської безпеки настав вирішальний час і додала, що "Україна є частиною європейської родини".
"Зараз дуже важливий час, щоб показати, що ми підтримуємо Україну стільки, скільки потрібно", - заявила посадовиця.
Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню сповістив 6 березня, що Франція передає дані військової розвідки Україні, після заяв директора ЦРУ Джона Реткліффа 5 березня про те, що Вашингтон призупинив надання розвідданих Києву.
“Наша розвідка є суверенною... з нашими власними можливостями, - сказав Лекорню у розмові з французьким радіо France Inter. – Ми передаємо це українцям”.
Тим часом прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сьоре заявив у промові в парламенті 6 березня, що Осло має суттєво збільшити допомогу Україні. З цим закликом також погодилася норвезька консервативна опозиція.
“Я хочу запропонувати іншим партіям у парламенті зустрітися сьогодні вдень, щоб обговорити та узгодити значне збільшення програми Нансена для України цього року”, — зазначив Стьоре.
“Ми організуємо нашу розширену підтримку так, щоб вона якнайшвидше забезпечила якомога більшу бойову потужність”, — пояснив прем’єр-міністр, додавши, що уряд також планує подальше посилення норвезьких Збройних сил.
Програма Нансена — це норвезька програма допомоги Україні, названа на честь лауреата Нобелівської премії миру Фрітьофа Нансена.
Торік парламент країни ухвалив витрати у 35 мільярдів норвезьких крон (3,22 мільярда доларів) на військову та цивільну підтримку України протягом 2025 року.
Наразі загальна сума, яку Норвегія планує витратити на підтримку України з 2023 по 2030 рік становить до 155 мільярдів крон.
Своєю чергою джерело в Міністерстві оборони Туреччини повідомило 6 березня, що Туреччина, яка є членом НАТО, буде готова розгорнути свої війська в Україні в рамках ширшої миротворчої місії, якщо це буде необхідно.
“Питання участі у місії... буде розглянуто з усіма відповідними сторонами, якщо це буде визнано необхідним для встановлення регіональної стабільності та миру”, - заявив неназваний посадовець турецького оборонного відомства, додавши, що жодних рішень допоки ухвалено не було.
Президент Франції Еммануель Макрон у зверненні до нації 5 березня знову наголосив на готовності Парижа поширити французьку ядерну парасольку на європейських партнерів задля стримування Росії й на заміну американському ядерному стримуванню в Європі.
Президент Литви Гітанас Науседа 6 березня перед самітом ЄС заявив, що такий крок слугуватиме “серйозним стримуванням” для Росії.
Тим часом прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск цього ж дня зазначив, що до французької пропозиції слід поставитися серйозно.
Втім канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала наголосили на передчасності такого рішення.
Водночас Туск та інші європейські лідери висловили прихильність тому, щоб зберегти союз з Вашингтоном й залучити США до подальшої допомоги Україні, а також до будь-якої післявоєнної миротворчої місії в країні.
Зокрема Туск заявив 6 березня, що попри те, що США стали “більш вимогливим” партнером, альянс з Вашингтоном має бути абсолютним пріоритетом для Європи. Він також висловив впевненість, що допомога США Україні, включно з наданням розвідданих, продовжиться.
Подібно президент Макрон заявив 5 березня, що хоче вірити у те, що США залишаться на боці Європи.
Подібну думку висловив прем’єр-міністр Греції Кіріякос Міцотакіс, зазначивши 6 березня, що США повинні стати частиною будь-яких гарантій безпеки для України.
У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.
