Офіційний Київ і Брюссель далі розмовляють різними мовами. Експерти, коментуючи діалог, тлумачать «труднощі перекладу». Саміт у лютому справді відбудеться, але угода у листопаді підписана не буде, – сказав Голосу Америки політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
«Я сподіваюся, що все-таки до 25 лютого нічого екстраординарного не станеться. Я теж вважаю, що саміт відбудеться. Адже його й так перенесли з кінця минулого року на початок нинішнього, і це вже був такий педагогічний прийом, дипломатичний натяк, що не все гаразд у двосторонніх відносинах. Але непроведення саміту взагалі, повна відмова від щорічної регулярної зустрічі фактично означала б розрив відносин між Україною і Євросоюзом. Тому я б не чекав, що цей саміт може бути скасований, тим більше, що дату вже призначено», – сказав Горбач.
А от перспективи підписати угоди про асоціацію цього року виглядають більш туманно, вважає голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Сигналів з українського боку поки що недостатньо. Саме це й намагався від час візиту до Києва донести українським урядовцям Єврокомісар з питань розширення і Європейської політики сусідства.
«Меседжі єврокомісара Фюле запрограмовані на вищому рівні Європейського Союзу. Вони мають висновки Європейської ради від 10 грудня минулого року, де зазначено низку критеріїв, виконання яких уможливить підписання угоди про асоціацію вже цього року. Ключовий меседж, що в України дуже мало часу. Фактично до листопада, коли відбудеться саміт Східного партнерства, де може відбутися підписання документа. Але в наступні два-три місяці Україна повинна продемонструвати справжню волю до вирішення проблемних питань, які нині фігурують у відносинах з ЄС.
Когут вважає, що ЄС піде на підписання угоди навіть якщо якісь із майже двох десятків умов, серед яких і вирішення проблеми із політично вмотивованим ув’язненням Тимошенко і Луценка, не будуть остаточно виконані. Брюссель насамперед цікавить, чи є в Україні політична воля усувати ці перешкоди.
«Ніхто не ставить жорстких часових умов. ЄС не полишає сподівань підписати цю угоду з Україною і не збирається покидати її напризволяще. Європейський Союз чекає, щоб Україна демонструвала волю. Це може полягати в таких на перший погляд невизначальних речах, як кадрове питання у правоохоронних органах, Генпрокуратурі. Якщо українська влада зробить висновки щодо тих людей, які займалися справою Тимошенко на рівні ГПУ та інших правоохоронних органів і усуне їх як певні подразники, очевидно, це буде сприйматися Євросоюзом як воля до діалогу в цьому питанні», – зазначає експерт.
Володимир Горбач взагалі не вірить у підписання угоди. На його думку, влада палець об палець не вдарить, щоб до листопадового саміту у Вільнюсі виконати «політичний календар», про який говорить Фюле.
«Фюле дипломат. Він має бути оптимістом і демонструвати впевненість у перспективах. Але ми тут в Україні бачимо ситуацію зсередини і розуміємо, що хоч би що було написано в тому «політичному календарі», українська влада не зможе цього виконати. Просто через те, що це суперечить її шкурним інтересам, внутрішньополітичним розрахункам, цілям самовиживання та самовідтворення нинішнього політичного режиму. Тому в мене немає такої впевненості, що угоду буде підписано і що українська влада спроможеться виконати бодай якісь умови чи вимоги ЄС», – зазначив Горбач.
Якщо угоду не вдасться підписати у листопаді цього року на Саміті східного партнерства у Вільнюсі, про асоціацію з ЄС доведеться забути надовго, зазначає науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко: «Та угода, яка вже парафована, може бути підписана лише цього року. Якщо цього не станеться, то вже наступного року треба буде говорити про нову угоду, про її новий текст і знову запускати механізм тривалих переговорів. Ось чому говорять про унікальний шанс отримати угоду про асоціацію саме цього року».
Олександр Сушко вказує, що противників євроінтеграції вистачає і серед найвищих посадовців. «Уряд в цьому відношенні неоднорідний. Там є різні інтереси і різні настрої. Там є частина людей, які вважають, що ця угода не настільки важлива. Ці люди, очевидно, хочуть поховати її руками самого Євросоюзу. Зрозуміло, що з боку українського уряду не буде сигналу, що вони не хочуть цієї угоди, але дехто захоче скористатися позицією ЄС для того, щоб ця угода не стала реальністю» – зазначає експерт.
Ще більш відверто висловлюється Горбач – він вважає, щоб зруйнувати співпрацю України з Євросоюзом, не потрібні жодні інтригани з Кремля. Мовляв, із цим впорається й сам президент Янукович.
«Недругам України, противникам угоди про асоціацію України з Євросоюзом не треба турбуватися. Найбільшим руйнівником цієї угоди є український президент. Він самостійно, без підказки з боку зробить усе можливе, щоби Європейський Союз не зміг собі дозволити підписувати з ним жодних документів», – іронізує експерт.
«Я сподіваюся, що все-таки до 25 лютого нічого екстраординарного не станеться. Я теж вважаю, що саміт відбудеться. Адже його й так перенесли з кінця минулого року на початок нинішнього, і це вже був такий педагогічний прийом, дипломатичний натяк, що не все гаразд у двосторонніх відносинах. Але непроведення саміту взагалі, повна відмова від щорічної регулярної зустрічі фактично означала б розрив відносин між Україною і Євросоюзом. Тому я б не чекав, що цей саміт може бути скасований, тим більше, що дату вже призначено», – сказав Горбач.
А от перспективи підписати угоди про асоціацію цього року виглядають більш туманно, вважає голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Сигналів з українського боку поки що недостатньо. Саме це й намагався від час візиту до Києва донести українським урядовцям Єврокомісар з питань розширення і Європейської політики сусідства.
«Меседжі єврокомісара Фюле запрограмовані на вищому рівні Європейського Союзу. Вони мають висновки Європейської ради від 10 грудня минулого року, де зазначено низку критеріїв, виконання яких уможливить підписання угоди про асоціацію вже цього року. Ключовий меседж, що в України дуже мало часу. Фактично до листопада, коли відбудеться саміт Східного партнерства, де може відбутися підписання документа. Але в наступні два-три місяці Україна повинна продемонструвати справжню волю до вирішення проблемних питань, які нині фігурують у відносинах з ЄС.
Когут вважає, що ЄС піде на підписання угоди навіть якщо якісь із майже двох десятків умов, серед яких і вирішення проблеми із політично вмотивованим ув’язненням Тимошенко і Луценка, не будуть остаточно виконані. Брюссель насамперед цікавить, чи є в Україні політична воля усувати ці перешкоди.
«Ніхто не ставить жорстких часових умов. ЄС не полишає сподівань підписати цю угоду з Україною і не збирається покидати її напризволяще. Європейський Союз чекає, щоб Україна демонструвала волю. Це може полягати в таких на перший погляд невизначальних речах, як кадрове питання у правоохоронних органах, Генпрокуратурі. Якщо українська влада зробить висновки щодо тих людей, які займалися справою Тимошенко на рівні ГПУ та інших правоохоронних органів і усуне їх як певні подразники, очевидно, це буде сприйматися Євросоюзом як воля до діалогу в цьому питанні», – зазначає експерт.
Володимир Горбач взагалі не вірить у підписання угоди. На його думку, влада палець об палець не вдарить, щоб до листопадового саміту у Вільнюсі виконати «політичний календар», про який говорить Фюле.
«Фюле дипломат. Він має бути оптимістом і демонструвати впевненість у перспективах. Але ми тут в Україні бачимо ситуацію зсередини і розуміємо, що хоч би що було написано в тому «політичному календарі», українська влада не зможе цього виконати. Просто через те, що це суперечить її шкурним інтересам, внутрішньополітичним розрахункам, цілям самовиживання та самовідтворення нинішнього політичного режиму. Тому в мене немає такої впевненості, що угоду буде підписано і що українська влада спроможеться виконати бодай якісь умови чи вимоги ЄС», – зазначив Горбач.
Якщо угоду не вдасться підписати у листопаді цього року на Саміті східного партнерства у Вільнюсі, про асоціацію з ЄС доведеться забути надовго, зазначає науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко: «Та угода, яка вже парафована, може бути підписана лише цього року. Якщо цього не станеться, то вже наступного року треба буде говорити про нову угоду, про її новий текст і знову запускати механізм тривалих переговорів. Ось чому говорять про унікальний шанс отримати угоду про асоціацію саме цього року».
Якщо угоду не вдасться підписати у листопаді цього року на Саміті східного партнерства у Вільнюсі, про асоціацію з ЄС доведеться забути надовго.
Олександр Сушко вказує, що противників євроінтеграції вистачає і серед найвищих посадовців. «Уряд в цьому відношенні неоднорідний. Там є різні інтереси і різні настрої. Там є частина людей, які вважають, що ця угода не настільки важлива. Ці люди, очевидно, хочуть поховати її руками самого Євросоюзу. Зрозуміло, що з боку українського уряду не буде сигналу, що вони не хочуть цієї угоди, але дехто захоче скористатися позицією ЄС для того, щоб ця угода не стала реальністю» – зазначає експерт.
Ще більш відверто висловлюється Горбач – він вважає, щоб зруйнувати співпрацю України з Євросоюзом, не потрібні жодні інтригани з Кремля. Мовляв, із цим впорається й сам президент Янукович.
«Недругам України, противникам угоди про асоціацію України з Євросоюзом не треба турбуватися. Найбільшим руйнівником цієї угоди є український президент. Він самостійно, без підказки з боку зробить усе можливе, щоби Європейський Союз не зміг собі дозволити підписувати з ним жодних документів», – іронізує експерт.
