Боргова криза розколює Європу?

У Брюсселі завершився дводенний саміт лідерів європейських країн. Більшість з них погодилися на підписання нової угоди, яка посилює інтеграцію країн ЄС. Цю домовленість, покликану вирішити боргову кризу на континенті, підтримали усі 17 країн Єврозони та ще шість країн ЄС, які не приєдналися до зони спільної валюти.

Так званий план Саркозі-Меркель передбачає внесення поправок до Лісабонського договору, зокрема, накладення штрафів на країни Єврозони, які виходять за межі запланованих бюджетних витрат.

Опонентом цього плану став прем'єр-міністр Великобританії Дейвид Кемерон, який зазначив, що нова угода не відповідає інтересам його країни:

«Інтереси Великобританії у Євросоюзі – це збереження відкритих ринків, вільна торгівля, збут наших товарів і послуг за правилами, згідно з якими ми маємо вирішальне слово, – всі ці правила захищені і не змінюються. Але цей новий раунд інтеграції передбачає передачу суверенітету європейських країн та тих, які хочуть приєднатися до Єврозони, що виходить за межі договору ЄС. Тому, якщо буде досягнуто домовленості про цей договір, ми не будемо представляти його нашому парламенту. Він не стосуватиметься Великобританії».

Французький президент Ніколя Саркозі заявив, що європейська спільнота не може піти на поступки, яких вимагає Великобританія:

«Щоб внести поправки до договору ЄС Дейвид Кемерон попросив піти на певні поступки, які ми вважаємо неприйнятними. Він хоче, аби у договорі був протокол, який звільнив би Великобританію від певних правил регулювання фінансових послуг. Ми не можемо цього прийняти, оскільки, навпаки, вважаємо, що частина проблем світової економіки якраз і полягає у відсутності регулювання фінансових послуг».

Аналітики кажуть, що поки що новий договір може стосуватись лише 17-ти країн, які використовують євро, а також тих країн, які захочуть до них приєднатися. Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу вважає домовленість 17-ти країн великим прогресом:

«Те, що всі ці держави погодились прийняти жорсткіші правила – дуже важливий крок. Інше важливе питання, у якому ми дійшли згоди, це – останні заходи, зроблені італійським урядом. Ми вважаємо їх дуже важливими. Також ми позитивно відзначаємо програми економії, до яких вдались уряди Ірландії, Португалії, та нову програму Греції».

Напередодні саміту Європейський центральний банк вже вдруге за два останні місяці понизив базову відсоткову ставку на позички, щоб збільшити кредитування. Тепер вона становить всього 1%.

Однак аналітики кажуть, що економіки 17-ти країн Єврозони вже починають заглиблюватися у чергову рецесію.