Глава МЗС Естонії не виключає, що санкції ЄС щодо Росії можуть протриматись значно довше, ніж півроку. Про це Марина Кальюранд заявила в інтерв’ю Голосу Америки.
«Поки Україна не відновиться як незалежна держава і не отримає повного контролю над своїми кордонами, до тих пір не може йти мови про скасування санкцій. І в цьому сенсі я вважаю, що ЄС єдиний. … У мене немає сумнівів, що Євросоюз буде вимагати, щоб санкції діяли до тих пір, поки Росія не буде виконувати свої зобов’язання за міжнародним правом», - сказала міністр закордонних справ Естонії.
Демократія має ціну. І принципи мають ціну.
Естонський дипломат при цьому визнала, що внаслідок санкцій країни Євросоюзу несуть економічні збитки.
«Санкції були запроваджені через агресивну поведінку Росії, а саме - через окупацію Криму і через військові дії на сході України. Чи б’ють санкції по нашій економіці? Звичайно, ми їх відчуваємо в Естонії, і їх відчувають інші європейські держави. Але демократія має ціну. І принципи мають ціну. Після ІІ Світової війни ми домовились у Гельсінкі, що військові дії проти незалежної держави недопустимі, недопустимо змінювати кордони силою з боку іншої держави. І поки ці принципи діють, ми повинні їх поважати. Ці принципи ніхто не скасовував і не буде скасовувати. То ж так, ми повинні платити за те, щоб ці принципи продовжували діяти, і щоб Росія почала їх знову виконувати», - каже міністр.
Є речі, які варті більше, ніж грошей
Марина Кальюранд, яка раніше працювала послом Естонії у США та в Росії переконана, що в 21-му столітті нема місця агресивній поведінці.
«Якщо одна держава раптом вирішує не виконувати ці норми, міжнародна спільнота повинна діяти, щоб ця держава повернулась до міжнародного права і загальноприйнятих принципів. І якщо для цього необхідно буде продовжити санкції, і якщо від цього наша економіка буде ще більше втрачати, ми готові це робити, тому що існують речі, які варті більше, ніж грошей», - зазначила вона.
Якщо Росія не змінить своєї поведінки, я не бачу можливості, щоб наші відносини покращились.
Марина Кальюранд переконана, що агресію Росії можна було б передбачити. Утім тоді ніхто не хотів вірити у такі перспективи.
«Таку агресивну поведінку Росії… Так, це можна було передбачити після російської агресії у Грузії у 2008 році. Але всі сподівались, що такого ніколи не повториться. Тобто те, що сьогодні відбувається у східній Україні та окупація Криму – все це впливає на наші двосторонні відносини з Росією. Це також впливає на двосторонні відносини ЄС з Росією. Інакше бути не може. … В питанні політичних відносин, якщо Росія не змінить своєї поведінки, я не бачу можливості, щоб наші відносини покращились», - заявила міністр закордонних справ Естонії Марина Кальюранд.
Поки Грузія та Україна на шляху реформ, ми - з ними
Глава зовнішньополітичного відомства Естонії щиро радіє через рішення Євросоюзу щодо лібералізації візового режиму з Грузією та Україною.
Держави мають право обирати своє майбутнє. Ми підтримуємо Грузію, Україну і Молдову, які проводять демократичні реформи і хочуть тіснішої інтеграції в Європою.
Дуже скоро, каже вона, люди відчують близькість з Європою та європейську підтримку.
«Держави мають право обирати своє майбутнє. І поки Грузія йде по тіснішій інтеграції до Євросоюзу, ми її підтримуємо. Ми підтримуємо і Грузію, і Україну, і Молдову, всі ці держави, які проводять демократичні реформи і хочуть тіснішої інтеграції в Європою. Поки вони на цьому шляху, ми - з ними і як члени ЄС, і як члени НАТО, і в двосторонньому плані.
У нас є програми, які ми проводимо з цими країнами, щоб їм допомогти, щоб поділитися нашим досвідом. Нам колись також допомагали. Коли ми вступали в ЄС та НАТО, до нас також приїжджали експерти, ми отримували фінансову, технічну допомогу. І тепер допомагати стало нашим обов’язоком, і ми це робимо з радістю», - розповідає міністр.
Естонія та Україна мають спільне минуле
За словами пані Кальюранд, Естонія та Україна мають спільне минуле, і естонці щиро підтримують прагнення українців до європейського майбутнього: «Ми пам’ятаємо 50 років, які провели у Радянському союзі не за власним бажанням. Напевне, саме це примушує нас все більше говорити про демократію, права людини, захищати їх».
НАТО - не закритий клуб
За словами дипломатки, НАТО, як і Євросоюз, також не закриває двері ні для Грузії, ні для України. Політичне рішення з’явиться, коли ці країни будуть готові, - каже вона. «НАТО - це не закритий клуб. НАТО готове приймати нових членів, які бажають цього, які готові і виконують всі вимоги. У цьому сенсі дуже багато залежить від українського народу, їх волі і бажання».
Дивіться також: З безвізовим режимом буде пряма співпраця з країнами ЄС, НАТО - експерт Інституту Маккейна.
