Після висловлювань президента США Дональда Трампа про необхідність виборів в Україні попри повномасштабну російську агресію, британські політики вказують на досвід з історії своєї країни.
“Цілком розумно призупиняти вибори у воєнний час, як це зробила Велика Британія впродовж Другої Світової війни”, - зауважив прем’єр-міністр Кір Стармер.
Колишній британський міністр оборони Бен Воллес і його чинний колега на посаді Джон Гілі навіть пропонують порівнювати українського президента Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Черчиллем.
"Вінстон Черчилль не мав виборів шість років, бо ми воювали в Другій світовій війні. Це не зробило нас недемократичними. Ми боролися за виживання", - сказав Воллес в радіоінтерв'ю.
Британія 1935-45 без виборів
Насправді перерва між виборами у Великій Британії тривала майже десятиліття між 1935 і 1945 роком, хоча британська неписана конституція передбачала, що період без виборів не міг тривати понад п'ять років.
Вінстон Черчилль став прем'єр-міністром у травні 1940 року без виборів, а згодом його визнали найважливішим лідером країни в найважчі роки війни.
Оскільки Велика Британія була в стані війни з нацистською Німеччиною з вересня 1939 року, то обраний 1935 року парламент продовжував свою дію без виборів, сформувавши так званий національний уряд.
Хоча на основній території Великої Британії наземних бойових дій не було, країна зазнала масованих бомбардувань німецькою авіацією, що забрали життя понад 43 000 переважно цивільних британців і призвели до масштабних каліцтв і руйнувань.
Перші повоєнні загальні вибори у Британії відбулися у липні 1945 року після капітуляції Німеччини і встановлення миру у Європі, хоча Друга Світова війна ще тривала майже два місяці в азійсько-тихоокеанському регіоні.
Несподіванкою виборчого процесу стало те, що попри особисту популярність Вінстона Черчилля його партія перші після війни вибори програла і він втратив посаду.
Черчилль привів свою партію до перемоги 1951 року і знову був прем’єр-міністром до 1955-го.
Континент у війні
Загальнонаціональні вибори були неможливі в більшості країн Європи під час Другої Світової.
Франція після визнання поразки 1940 року була розділена на дві частини: одна разом з Парижем була під гітлерівською окупацією, а друга до 1942 року залишалася теоретично суверенною під проводом маршала Філіпа Петена, який пішов на угоду з Німеччиною.
Петен був затверджений "главою держави" на засіданні членів Національної асамблеї у місті Віші.
Після визволення від німецької окупації загальні вибори у Франції відбулися 1945 року - спочатку вибори конституційної асамблеї, а перші повоєнні парламентські вибори - 1946 року.
Прямі вибори президента Франції вперше відбулися 1965 року.
Нейтральність
Деякі країни, що заявляли про свою нейтральність під час Другої Світової війни і не брали участі в бойових діях, як, наприклад Швеція, змогли проводити вибори.
Шведські парламентські і місцеві вибори відбулися 1940 і 1944 року.
Сусідні Норвегія і Данія були під німецькою окупацією.
Швеція не воювала, але надавала велику матеріальну допомогу і відряджала добровольців для захисту Фінляндії, що зазнала нападу СРСР 1939 року.
