Під час візиту до США президента України Володимира Зеленського у пʼятницю, 28 лютого, очікується підписання угоди про корисні копалини між двома країнами. Угода про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами – рамкова угода, яка може зміцнити економічні зв’язки між двома країнами та бути корисною з погляду інвестицій в українську економіку та реконструкцію України, наголошують експерти. Утім багато деталей майбутньої співпраці залишається поки поза текстом угоди.
Що є в угоді та чого в ній немає
Головна частина угоди про мінерали між Україною та США стосується створення спільного інвестиційного фонду реконструкції. В тексті узгодженої обома сторонами версії угоди, яку оприлюднили медіа, йдеться про те, що Україна погоджується вкладати до фонду 50% майбутніх надходжень від природних ресурсів, що належать державі. Йдеться не тільки про рідкісноземельні матеріали, які обговорювались раніше, а й про інші корисні копалини, зокрема – нафту і газ, а також доходи від інфраструктури, в тому числі – портів та терміналів скрапленого газу.
В угоді йдеться про те, що США зберігатимуть “довгострокові фінансові зобов’язання щодо розвитку стабільної та економічно процвітаючої України”. Також, як раніше повідомляв Голос Америки, Україна домовилася про більш сприятливі умови, ніж спочатку пропонували США, прибравши початкові претензії США на контроль над природними ресурсами України вартістю у 500 мільярдів доларів.
По суті, це створення інвестиційного фонду між обома країнамиНаталія Кацер-Бучковська
“Це є доволі рамкова угода, за якою Сполучені Штати зобов'язуються інвестувати в розробку українських надр. І відповідно дохід від видобутку, а також від продажу цих мінералів, експлуатації інфраструктури буде відданий в загальний фонд. По суті, це створення інвестиційного фонду між обома країнами”, – розповіла Голосу Америки засновниця Green Resilience Facility і RegenerativeAgro та колишня українська народна депутатка Наталія Кацер-Бучковська.
В угоді чітко вказано, що “поточні джерела доходів, які вже є частиною загального бюджету України, не належать до майбутніх джерел доходів”.
Не стосуватиметься угода видобутку природного газу і нафти найбільшими українськими нафтогазовими компаніями “Нафтогаз” і “Укрнафта”. Кошти фонду будуть реінвестуватися в Україну “не менше одного разу на рік”.
Водночас документ, який оприлюднили у медіа, не дає відповіді на всі запитання. Експерти наголошують, що погоджені наразі умови – це лише основа для створення спільного українсько-американського фонду, а попереду - нові переговори щодо подальшого функціонування цього фонду.
“Концептуально багато ще потрібно з’ясувати. З того, як я це бачу, поки незрозуміло, як цим фондом управлятимуть. Як виглядатиме право голосу? Яка роль у всьому цьому буде у сусідів України з Європейського Союзу”, – говорить віцепрезидент Progressive Policy Institute Едвард Грессер.
Він наголошує, що загальна структура існуючого тексту угоди відповідає українському плану перемоги. Окремо він відзначив, що в тексті є згадки про виконання санкцій і не йдеться про послаблення санкційного режиму, що Грессер називає позитивним.
Такий концепт виглядає логічним. І з того, що я бачив в медіа, український уряд був дуже ефективним перемовником та зберігав свої червоні лінії.Едвард Грессер
На думку експерта Progressive Policy Institute, природні ресурси не мають стати основою української економіки, але вони можуть забезпечити надходження грошей, які можна буде використовувати для реконструкції. “Думаю, що такий концепт виглядає логічним. І з того, що я бачив в медіа, український уряд був дуже ефективним перемовником та зберігав свої червоні лінії. Знаєте, це може спрацювати добре, але, як я вже сказав, є ще багато відкритих питань”, – говорить Едвард Грессер.
Серед ключових питань, які в угоді конкретно не прописані – те, як розподілиться спільне володіння фондом, зокрема в частині про управління та функціонування фонду.
“Звісно, не вистачає конкретики, механізмів, цифр, яким чином цей фонд буде наповнюватися, як він буде експлуатуватися і відповідно, які гарантії Україна отримає замість того, що ми створюємо такий спільний підхід до експлуатації надр”, – наголошує Кацер-Бучковська.
В угоді зазначено, що питання, залишені без відповіді, розглянуть у майбутній угоді. Очікується, що переговори щодо нової угоди про фонд робочі групи розпочнуть “невідкладно”.
Без конкретних гарантій безпеки
Напередодні зустрічі із президентом України президент Дональд Трамп заявив, що США не надаватимуть Україні надто багато гарантій безпеки. За його словами, мінеральна угода “є вигідною і для України, тому що вона залучає нас [США] туди [в Україну], і ми будемо працювати там”.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що мир в Україні неможливий без гарантій безпеки, які включають членство у ЄС та фінансування армії.
Документ не надає чітких гарантій безпеки для України з боку США, що є однією з основних вимог Києва. Крім того, в угоді не вказано, чи буде продовжено постачання військової техніки та боєприпасів Україні.
Водночас в угоді сказано, що Сполучені Штати “підтримують зусилля України отримати гарантії безпеки”. Також там йдеться про те, що Вашингтон “збереже довгострокові фінансові зобов’язання щодо розвитку стабільної України, яка економічно процвітає”.
“Думаю, що будь-яка домовленість щодо безпеки для України має бути вирішена під час великих переговорів, які, мабуть, відбудуться між Україною, Росією, Сполученими Штатами та європейськими партнерами. Тоді це буде вирішено”, – каже старший науковий дослідник Гудзонівського Інституту Люк Кофі.
Думаю, що будь-яка домовленість щодо безпеки для України має бути вирішена під час великих переговорів, які, мабуть, відбудуться між Україною, Росією, Сполученими Штатами та європейськими партнерами.Люк Кофі
Люк Кофі також аналізує слова Дональда Трампа під час засідання Кабінету уряду у Білому домі: “Він сказав, що присутність американського бізнесу та гірничодобувних компаній в Україні сама по собі є гарантією безпеки, тому що, як він відзначив, ніхто не збирається атакувати Україну, якщо американські компанії, американський бізнес працюють там. Я подумав, що він зробив дуже цікавий коментар”.
На думку Кофі, цей коментар може означати опосередковані гарантії безпеки. “Але я визнаю, що українці потребують чогось чіткого. Їм потрібно щось дуже чітке”, – додає експерт Гудзонівського Інституту.
Експерти з безпеки також попереджають, що угода може не покрити поточні проблеми безпеки України на тлі триваючої російської агресії.
Перспективи угоди
Україна має поклади 116 типів різних рідкісноземельних матеріалів. Відповідно до геологічного дослідження держслужби геології та надр, Україна також має суттєві запаси критично важливих копалин.
В Україні є поклади літію та титану, які не класифікують як рідкісноземельні, але які є стратегічно важливими для різних індустрій. Українські виробники вже заявляють про готовність збільшення співпраці з американськими партнерами.
Експерти, з якими говорив Голос Америки, наголошують, що рамкова угода про мінерали має серйозні перспективи як з економічного, так і з політичного погляду. Зокрема, на їхню думку, може йтись про інвестиції в реконструкцію України, нові робочі місця та багаторічну зацікавленість американських компаній в Україні.
Угода про партнерство у видобутку корисних копалин може бути взаємовигідною як для України, так і для США. Україна може отримати необхідні інвестиції, а США диверсифікують постачання стратегічно важливих матеріалів, необхідних для американської економіки.
Водночас хоч деякі матеріали вже видобуваються в Україні і постачаються на світовий ринок, на розвиток видобутку інших можуть піти роки.
Експерти наголошують, що видобуток деяких з мінералів може виявитись тривалим і коштовним процесом. У випадку зі стратегічно важливими мінералами – після інвестицій, перспективні родовища потребують проведення 3D сейсмічних досліджень, вивчення потенціалу, що може тривати до трьох років, а згодом – інвестицій у сам видобуток та будівництво потужностей, що може зайняти ще два-три роки.
Деякі з родовищ критично важливої сировини знаходяться на тимчасово окупованій території або близько до зони ведення бойових дій. Так, у випадку з літієм, з початку повномасштабної війни Росія захопила два з чотирьох українських родовищ літію. За оцінками Forbes, понад 70% всіх українських копалин припадають на три області – Донецьку, Луганську та Дніпропетровську.
“Я сподіваюся і, в принципі, впевнена, що ця взаємодія буде взаємовигідною на роки вперед і дасть можливість Україні залучити інвестиції, необхідні для створення робочих місць відбудови України”, – говорить Наталія Кацер-Бучковська.
Вона також підкреслює питання безпеки: “Не може бути жодних інвестицій та робочих місць в таку галузь, яка передбачає там 20-річні, 30-річні угоди, якщо немає сталого миру. Ми поки не бачимо конкретики, але сподіваємося, що вона з’явиться після переговорів президента Зеленського і буде прописана в інших підзаконних нормативно-правових актах або деталізації цієї угоди та фонду”.
Всі експерти погоджуються, що визначальними для виконання угоди, а також її ефективності, будуть домовленості між країнами після підписання рамкової угоди. Стратегічно документ, який підпишуть президенти у пʼятницю, відповідає економічним та політичним інтересам обох країн, переконані опитані експерти.
Дивіться також: Брифінг. Премʼєр Британії Кір Стармер у Вашингтоні
Форум