Фрідріх Мерц, який ймовірно стане канцлером Німеччини після перемоги його партії Християнсько-демократичний союз на парламентських виборах у країні 23 лютого, заявив, що Європі, можливо, доведеться створити “незалежні” оборонні спроможності з огляду на те, що США стали “в основному байдужими” до долі Європи.
Пріоритетом будь-якого нового європейського оборонного механізму буде захист України, яка вже четвертий рік дає відсіч російському вторгненню.
Україна чинить спротив агресії значною мірою завдяки потужному потоку військової допомоги США. Новий президент США Дональд Трамп заявив, що хоче припинити війну та компенсувати витрати Вашингтона, аж до вимог до України надати США доступ до мінеральних багатств країни в обмін на десятки мільярдів доларів, які США витратили на оборону України.
Російська служба Голосу Америки попросила експертів оцінити здатність європейських країн допомогти Україні протистояти російському вторгненню як у військовому, так і в економічному плані та відновити зруйновану інфраструктуру.
Андрій Золотарьов, директор київського аналітичного центру “Третій сектор”, сказав Голосу Америки, що військова допомога США надзвичайно важлива для оборони України.
“Зокрема, США мають величезні запаси зброї, вони є постачальником критично важливої розвідувальної інформації”, - сказав він.
“Всі європейські країни разом узяті не мають таких груп супутників, як у Сполучених Штатів. Крім того, США мають надзвичайно важливі та справді незамінні види озброєнь для України — системи Patriot [протиповітряна оборона], ATACMS [керовані ракети великої дальності], HIMARS [реактивні системи залпового вогню], а також запчастини до бронетехніки та артилерійських систем та багато іншого. Це жодним чином не можна скидати з рахунків”, - додав він.
За словами Золотарьова, попри те, що Європа виробляє передову зброю та іншу військову техніку, Євросоюз разом з Великою Британією можуть лише частково компенсувати те, що втратила б Україна, якби США припинили надавати допомогу.
“Їхні зусилля можуть пом'якшити негативний ефект, але не можуть запобігти неприємним наслідкам, - сказав він. – Це просто відстрочить неминучий кінець”.
Марк Фейгін, російський правозахисник і колишній юрист, який емігрував з Росії, зазначив в інтерв’ю Голосу Америки, що, попри те, що Європа включає дві країни з ядерними арсеналами, Велику Британію та Францію, і в сукупності вона набагато багатша за Росію, військовий потенціал континенту загальмований через те, що він не є “єдиним цілим”.
“Сила Сполучених Штатів полягає в тому, що вони приймають те чи інше рішення централізовано, і воно потім послідовно виконується”, — сказав він.
“Потенціал Європи розпорошений... Крім того, політична ситуація в країнах ЄС дуже нестабільна. ... Усе це стримує європейців від ефективного використання своїх очевидних переваг [у протистоянні з Росією]”, - додав Фейгін.
Відбудова України
Експерти вважають, що післявоєнна відбудова України зрештою буде профінансована коштом приватних європейських інвестицій. За деякими оцінками, загальні витрати можуть становити від 500 мільярдів до 2 трильйонів доларів. Проте, що довше триває війна, то складніше фінансувати відновлення України. Але головне питання залишається — хто за це платитиме?
“В ідеалі це мають бути російські гроші, – сказав економіст Олексій Баєр. – Це мають бути або якісь репарації, або якісь податки, як-то на російський експорт, на експорт нафти, газу та інших корисних копалин”.
Проте Баєр сказав Голосу Америки, що “навряд чи” будь-який російський уряд, “навіть постпутінський, погодиться добровільно виплатити репарації Україні”.
Хоча російські активи, заморожені в західних банках — включаючи десятки мільярдів доларів в іноземній валюті та золоті резерви Центрального банку Росії — можуть бути використані для відновлення України, це потребуватиме їхньої повної експропріації.
Багато експертів стверджують, що ні уряд США, ні уряди Європи не підуть на такий крок, попри бурхливе обговорення цього варіанту в пресі.
“Одна річ заморозити активи; інша річ — конфіскувати активи”, — сказав Александер Кулі, професор політології в коледжі Барнард.
“Це правова боротьба на цей час, яка відбувається у США та в країнах ЄС і Заходу, і це постійно перебуває в судовому розгляді, і це невизначена територія. … Я думаю, ми побачимо, що адміністрація Трампа менш прихильно ставиться до конфіскації російських активів, особливо оскільки вона намагається врегулювати конфлікт, і одним із головних запитів Росії є розморожування їхніх активів і зняття більшості санкцій”, – сказав він.
Кліфф Купчан, голова Eurasia Group, нью-йоркської консалтингової компанії з політичних ризиків, погодився, що Європа навряд чи підтримає конфіскацію заморожених російських активів.
“Я думаю, що європейці продовжать неприхильно ставитися до ідеї порушення міжнародних норм щодо резервів і побоюватимуться, що Росія тоді, як я думаю, вона може зробити, захопить західні державні активи та західні приватні активи”, – сказав він.
І хоча президент України Володимир Зеленський та різні західні посадовці та експерти закликали до “плану Маршалла” для відновлення України — посилаючись на масштабну програму допомоги США для відновлення Західної Європи після Другої світової війни — Купчан сказав, що ініціатива США такого масштабу щодо відновлення України є малоймовірною.
“Зараз США не тільки не зацікавлені, але й активно протистоять цій ідеї. Трамп вважає, що Україна є ще одним прикладом того, як Європа має щось задарма на американські гроші”, - зазначив він.
Проте, Купчан вважає, що європейські інвестиції на реконструкцію врешті-решт надійдуть в Україну, особливо якщо буде припинення вогню, яке триватиме, забезпечене західними миротворчими силами.
“Я не думаю, що це буде так повільно, – сказав він, маючи на увазі післявоєнну відбудову України. – Настільки швидко, як за умови існування плану Маршалла? Ні. В’яло? Також ні”.
