Росія є суттєво слабшою, ніж президент Володимир Путін намагається удати, й не досягла бажаного, вступаючи у 4-й рік війни проти України.
Наразі наступив момент, коли Захід повинен нарешті поставитися серйозно до того, щоб допомогти Україні завершити війну у задовільний для неї спосіб, зокрема й шляхом економічного тиску на РФ.
На такому загальному тлі 5 лютого пройшла дискусія у вашингтонському Інституті Гадсона, у якій взяли участь колишній заступник державного секретаря США і посол Джеймс Глассман, старший міжнародний дослідник оборони у корпорації RAND Чарльз Кінг Мелорі IV, президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков, за модерації старшого наукового співробітника Центру Європи та Євразії Метью Бойса.
Новий президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що бажає швидко покласти край російській війні проти України та висловлював готовність використати потужні економічні важелі проти Росії у разі її відмови домовлятися про мир з Україною.
Відтак склалися умови, щоб не лише посилити тиск на Москву, але й поставитися критично до способів уникнення санкцій та лазівок, якими Росія намагається користуватись .
“Економічна війна може працювати, і вона не тільки дешевша, ніж інші види війни, але це те, що має подобатися Дональду Трампу, і це насправді може бути прибутковим для американського бізнесу”, - зазначив з цього приводу колишній заступник держсекретаря США Джеймс Глассман, який працював в адміністрації президента Джорджа Буша молодшого.
Фактори успіху санкцій
Згідно з дослідженнями, як пояснює дослідник Кінг Мелорі, санкції загалом ефективні у 35%-45% випадків, залежно від збігу багатьох факторів. Санкції також з більшою вірогідністю є ефективними, коли їх застосовує коаліція країн. Іншим фактором успіху санкцій є ширина та швидкість їх застосування.
Водночас є країни, які часом називають “чорними лицарями”, що перешкоджають санкціям або намагаються пом’якшити їхні наслідки.
У випадку Росії такими країнами, насамперед, виступають Китай та Індія, зокрема й через закупівлю Індією великих обсягів російської нафти.
На переконання Олександра Каленкова, у боротьбі на виснаження і за виживання, яку веде Україна з Росією, вчасність санкцій є так само важливою, як і їх потужність.
Мелорі додає, що необхідним складником є також готовність переслідувати посередників, які допомагають уникати санкцій, вилучати вантажі та навіть продавати їх на аукціоні тощо. Неготовність або неспроможність це робити суттєво вдарить по фактору стримування, який несуть санкції.
Врешті-решт, каже Мелорі, у такому непростому випадку, як з Росією, щоб зрозуміти, наскільки ефективними є накладені санкції, варто створити мережеву мапу цих обмежень за методологією, яку він та його колеги застосували свого часу для опису санкцій проти КНДР, виявивши у такий спосіб велику кількість прогалин у накладених обмеженнях.
Учасники розмови також визнали, що країнам Заходу необхідно запровадити кращі механізми інституційної координації у економічній війні з Росією та її союзниками.
Вони закликали потенційно повернутися до практики часів холодної війни, коли так званий Координаційний комітет щодо експортного контролю об’єднував представників Заходу та допомагав їм координувати свої дії у економічній боротьбі з Радянським Союзом, ставши врешті-решт одним з факторів, які призвели до економічного занепаду і колапсу СРСР.
Лазівки у санкціях та західні партнери України
“У випадку з Росією – і як зазвичай це буває із санкціями – люди, які, швидше за все, підривають їх, є нашими найближчими союзниками”, - зазначив Мелорі, навівши у приклад Туреччину, члена НАТО і союзника Заходу, серед інших країн.
Імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) країнами ЄС досяг рекордного рівня у 2024 році. Попри заклики близько 10 країн ЄС заборонити імпорт ЗПГ з Росії, це не було внесено до 16-го пакета санкцій блоку проти РФ, який ухвалили нещодавно.
Попри зменшення загального обсягу російського газу у структурі імпорту ЄС до близько 8%, це продовжує приносити мільярдні прибутки Росії та допомагає їй підживлювати свою воєнну машину.
На думку учасників розмови, повна відмова ЄС від російського газу не справить суттєвого впливу на світові чи навіть європейські ціни. Перехід на ЗПГ зі Сполучених Штатів, як до того закликає президент Трамп, а також президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, допоможе не лише позбавити Росію цього джерела прибутку, а й зменшить ризик тарифної війни зі США, про яку попереджав Трамп.
Іншими важливими галузями, у яких санкції проти Росії можуть бути ефективними, є металургійна та нафтова індустрії.
Українська металургійна галузь розглядає ринок ЄС як свій ключовий ринок, зазначає Каленков. Відтак відсутність всеохопних обмежень на продаж великої кількості російських металургійних продуктів не лише допомагає країні-агресору, але й змушує українських металургів конкурувати з росіянами на цьому ринку.
Попри деякі обмеження, накладені на російську сталь, під тиском лобіювання деяких країн ЄС, зокрема Італії, Бельгії, Данії та Чехії, за необхідності консенсусного ухвалення обмежень, блок також запровадив суттєву кількість винятків та перехідних періодів для низки російських металургійних продуктів, зазначає президент “Укрметалургпрому”Каленков.
За його оцінкою, російська металургійна залузь досі заробляє близько 3,5 мільярда доларів щорічно на ринку ЄС. Ці гроші могла би заробляти українська металургія.
Учасники схвально оцінили намагання Трампа спонукати країни-виробники нафти, такі як Саудівська Аравія, знизити ціни на цю сировину.
Що стосується нафти, каже Мелорі, подібно до ситуації з колапсом Радянського Союзу, “я думаю, що ми знаємо ціну на нафту, за якої російський бюджет більше не працює. Математика російського національного бюджету більше не працює”.
Неабаяк важливим з цього погляду є також продовження зусиль з обмеження “тіньового флоту” Росії, який допомагає Москві торгувати нафтою в обхід цінових обмежень, накладених Заходом. У випадку Ірану, саме обмеження на страхування суден стали ефективним важелем, який вплинув на обсяги торгівлі нафтою, зазначили співрозмовники.
На додаток, на думку учасників дискусії, у випадку з Росією велике значення має золото. Адже такі країни-союзники Росії використовують золото як валюту для обходу санкцій. Накладення обмежень на експорт золота могло би “перекрити кисень” з погляду ухилення від санкцій Росією.
“Подібно до того, як гроші замінюють енергію, коли вони (росіяни) не можуть експортувати газ до Європи, його направляють на виробництво металу, який імпортується до Європи. А якщо вони не можуть зробити це, вони використають його для виробництва добрив”, - підсумував Мелорі.
“Мені здається, політики недостатньо добре усвідомлюють, що мережі санкцій є адаптивними, і якщо ви збираєтеся спробувати ефективно запровадити санкції, вам потрібно передбачити той факт, що якщо ви не можете експортувати автомобілі безпосередньо до Росії – один з найбільших імпортних товарів Росії – вони знайдуть інший маршрут, наприклад, через Грузію, і тому ви повинні передбачити, що таке відхилення відбудеться, і вам доведеться запастися політикою, щоб впоратися з цим, вам доведеться передбачити взаємозамінність газу”, - додав він.
“Російські товари спотворюють конкурентний ринок Європейського Союзу”
Російська власність на численні активи у країнах Європи, у США та інших країнах світу, веде до використання цих активів для здійснення шантажу Росією, що спотворює конкурентний ринок, зокрема в ЄС, вважає Каленков. Це також створює ситуацію конфлікту інтересів.
Зокрема, додав він, Росія використовує працівників заводів, якими вона володіє в інших країнах, як заручників. Серед іншого, погрожує звільнити цих людей у разі запровадження обмежень.
“Я думаю, що це універсальна проблема для багатьох країн із присутністю російських активів, і має бути спосіб її обійти, - зазначив Каленков. – Я вважаю, що замість секторальних санкцій проти російської сталі, це можуть бути персональні санкції проти російських олігархів та/або російських виробничих компаній, і слід знайти спосіб, щоб зробити це безпечним для працівників цих активів у країнах, які зараз є заручниками ситуації”.
Учасники дискусії погодилися, що необхідно шукати способи передачі російських активів “в інші руки” та заміни російської сировини і продуктів на еквіваленти з інших країн.
“Не запроваджуючи жорстких санкцій, ми дозволяємо росіянам заробляти більше грошей, які вони можуть вкласти у війну, але ми також відмовляємо українським компаніям у можливості конкурувати з російськими компаніями, які отримують великі субсидії, - підсумував Глассман. – Той факт, що росіяни досі беруть участь у грі, продаючи товари в основному європейцям, завдає шкоди Україні”.
Чому важливі українські рідкоземельні мінерали
Президент Трамп днями заявив про готовність України надати доступ до розробки своїх рідкоземельних мінералів в обмін а продовження допомоги США Києву у відсічі російській агресії.
На додаток, нагадали учасники розмови, президент Зеленський раніше включив спільну розробку рідкоземельних мінералів у свій план перемоги.
На думку Олександра Каленкова, це “абсолютно справедлива пропозиція”, яка може надати Україні “чудову можливість” залучити американських та європейських інвесторів для розробки цих корисних копалин й надати Україні додатковий важіль забезпечення власної безпеки.
“Протягом 30 років незалежності України ми не змогли дослідити ці можливості, тому що це вимагає великих капіталовкладень, це займає багато часу”, - зазначив Каленков.
“Зараз це чудова можливість залучити нових інвесторів, і якщо буде чесна угода між українським урядом і потенційними інвесторами, я думаю, що це взаємовигідна пропозиція, це взаємовигідна ситуація”, - додав він.
Глассман звертає увагу на теперішню домінантну роль Китаю у секторі виробництва рідкоземельних мінералів.
“Домінантним глобальним постачальником у майже 80% випадків є Китай. І Китай уже чітко дав зрозуміти, що якщо буде нова торгова війна зі Сполученими Штатами, вони обмежать експорт рідкоземельних мінералів, які необхідні майже для будь-якого споживчого електронного обладнання, яким ви володієте, - розповідає Глассман.
"Саме це змушує адміністрацію Трампа шукати нові джерела в таких місцях, як Гренландія, де є великі обсяги цих металів, і Україна”, - додає він.
На думку Глассмана, попри риторику Росії про “містичні культурні корені”, а також попри суто територіальний інтерес, вторгення в Україну “зводиться переважно до економіки”.
Він погодився, що великим викликом для України стала нестача капіталу для розробки деяких з її численних природних багатств.
“Я думаю, що одним із результатів цієї війни цілком може бути те, що Україна матиме ці можливості, і це, звичайно, може стати протилежним тому, що планували росіяни”, - зазначив він.
“Це ситуація, у якій всі виграють”, - додав він, висловивши сподівання, що ці вигоди можуть допомогти пояснити американцям, чому США мають інвестувати у підтримку України.
