Єгипетська криза стала справжнім випробуванням для Адміністрації Барака Обами. З одного боку, Госні Мубарак – стратегічний партнер США в регіоні. Сполучені Штати надавали йому мільярди доларів військової та гуманітарної допомоги, оскільки бачили його режим єдиною альтернативою консервативному Ісламу. З іншого боку, протестуючі виступають за демократію, рівність економічних можливостей та подолання корупції – провідні цінності, які пропагує американська дипломатія.
Протести у Єгипті тривають вже сьомий день. Утім, мало хто може передбачити, чим вони закінчаться і чи відбудеться зміна режиму в країні. Президент Єгипту Госні Мубарак шукає шляхів втриматися при владі. Він сформував новий уряд та закликає опозицію до переговорів. Поки що марно – основна вимога демонстрантів – кінець режиму.
Один з лідерів опозиції Мохамед Ель-Барадеї каже, що революція почалася і зупинити її буде не можливо. Також він запевняє, що відхід Мубарака від влади не означатиме, що в Єгипті запанує шаріат. У неділю почалися переговори між Ель-Барадеї, іншими лідерами опозиції та найбільшим ісламістським рухом у регіоні «Братам-мусульманами» про формування спільного уряду.
Президент США Барак Обама закликав єгиптян до мирного переходу до більш відповідального уряду. Сполучені Штати побоюються іранського сценарію розвитку подій. У результаті Ісламської революції 1979-го року Іран з одного з найбільших партнерів США, перетворився у революційну Ісламську республіку, а зараз ще і ядерну загрозу для всього світу. Державний секретар США зазначила:
«Ми хочемо справжньої демократії, а не демократії на 6 місяців, яка потім перетвориться на військову диктатуру чи так звану демократію, яку ми побачили в Ірані».
У той же час державний секретар Гілларі Клінтон пояснила, що це не обов’язково означає, що Мубарак має негайно піти:
«Я цього ніколи не казала. І не збираюся говорити. Я хочу, аби єгипетський народ мав можливість вільно обирати своє майбутнє».
Але люди, які зібрались перед Білим домом, вимагають аби Адміністрація США спонукала Мубарака залишити владу. Учасники демонстрацій в самому Єгипті почали висловлювати своє незадоволення обережною позицією Сполучених Штатів, очікуючи від них більше підтримки.
Експерт інституту Брукінґса Шіблі Тіламі каже, що обережна реакція США на події у Єгипті – правильний шлях:
«Єдине, що вони вчинили правильно, так це не зробили Америку частиною кризи, таким чином, аби це більше стосувалося б США, ніж Єгипету».
Також у Вашингтоні не очікують, що події в Єгипті розвиватимуться настільки ж швидко як у Тунісі, президент якого у результаті масових протестів втік з країни.
Тим часом, єгипетська криза вже має глобальний вплив. У п’ятницю ціна на нафту зросла на чотири долари за барель. У результаті вартість акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі впала на 166 пунктів. Хоча Єгипет сам не видобуває нафту, він контролює Суецьку протоку та нафтопровід, через які щодня проходить два мільйони барелів нафти. Якщо у результаті хаосу в Єгипті Суецька протока буде закрита, наслідки для світової економіки можуть бути катастрофічними. Експерти кажуть, коли ціна на нафту стає дуже високою, зростають ціни на інші товари і це впиває на усю світову економіку.
Інше за темою
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1