Ліберальна опозиція до президента Єгипту Мухаммеда Мурсі вимагає від нього скасування проведення референдуму щодо ухвалення нової конституції, призначеного на 15 грудня Вони вважають, що конституція була написана поспіхом та без врахування інтересів меншин, в тому числі християн. Рух «Брати-мусульмани», від лав якої був висунутий в президенти Мухаммед Мурсі, навпаки підтримує якнайшвидше прийняття нового про-ісламістського основного закону.
Криза в Єгипті почалася ще в листопаді. 22 листопада президент Мухаммед Мурсі прийняв указ, згідно з яким жодне з його рішень не може бути оскаржене в суді. Ці, по суті необмежені, повноваження президент набував лише тимчасово – до прийняття нової конституції. За задумом, це мало уберегти єгипетську Конституційну асамблею, яка працювала над новими законами, від втручання судів, серед яких чимало прихильників попереднього диктатора Госні Мубарака.
Але цей крок не сподобався великій кількості лібералів та християн, які вийшли з масовими протестами. Під час суточок з членами руху «Брати-мусульмани», політичною силою Мурсі, за різними даними, загинуло від шести до восьми людей.
В ці вихідні, під тиском масових демонстрацій, Мурсі скасував свій спірний указ. Але це не задовольнило протестуючих, які закликають до його відставки.
«Президент Мурсі відмінив своє рішення, тільки коли загинули люди. І ми відстоїмо права тих, хто загинув, та не залишимо площу, поки він не піде з посади», - говорить один з мешканців наметового містечка на площі Тагрір.
Відмовившись від необмежених повноважень, Мурсі наполіг на проведенні всенародного референдуму щодо прийняття нової конституції вже в цю суботу, 15 грудня. Протестуючі, серед яких чимало християн, ліберально налаштованої молоді та жінок, вважають, що таким чином в країні вводяться жорсткі ісламістські порядки.
«Я закликаю його бути президентом усіх єгиптян, не лише його екстремістської частини. Більшість верств єгипетського суспільства відкидає владу «Братів-мусульман» та його лідера, представленого Мухаммедом Мурсі, тому що він не є президентом всього Єгипту», - каже один з учасників протестів Ашраф Салах.
Утім, вказують експерти, окрім членів руху «Брати-мусульмани», який сам по собі є досить чисельною організацією, президента підтримують мільйони бідних єгиптян. І Мурсі свої позиції здавати не збирається. Він наказав армії забезпечувати порядок під час підготовки та самого референдуму та надав їй повноваження арештовувати цивільних. Чимало хто бачить в діях Мурсі бажання повернутися до диктатури.
«Нова конституційна декларація скасувала попередню. Але в той же час вона містить ті ж положення», - вважає протестуючий Хешам Езат.
Про вирішення політичної кризи в Єгипті говорити ще зарано. Але протистояння між Мурсі та опозицією, які виступали на одному боці під час революції в Єгипті 2011-го року, вже завдало шкоди міжнародній репутації президента, який вперше в історії країни був обраний шляхом вільних та чесних виборів.
Криза в Єгипті почалася ще в листопаді. 22 листопада президент Мухаммед Мурсі прийняв указ, згідно з яким жодне з його рішень не може бути оскаржене в суді. Ці, по суті необмежені, повноваження президент набував лише тимчасово – до прийняття нової конституції. За задумом, це мало уберегти єгипетську Конституційну асамблею, яка працювала над новими законами, від втручання судів, серед яких чимало прихильників попереднього диктатора Госні Мубарака.
Але цей крок не сподобався великій кількості лібералів та християн, які вийшли з масовими протестами. Під час суточок з членами руху «Брати-мусульмани», політичною силою Мурсі, за різними даними, загинуло від шести до восьми людей.
В ці вихідні, під тиском масових демонстрацій, Мурсі скасував свій спірний указ. Але це не задовольнило протестуючих, які закликають до його відставки.
«Президент Мурсі відмінив своє рішення, тільки коли загинули люди. І ми відстоїмо права тих, хто загинув, та не залишимо площу, поки він не піде з посади», - говорить один з мешканців наметового містечка на площі Тагрір.
Відмовившись від необмежених повноважень, Мурсі наполіг на проведенні всенародного референдуму щодо прийняття нової конституції вже в цю суботу, 15 грудня. Протестуючі, серед яких чимало християн, ліберально налаштованої молоді та жінок, вважають, що таким чином в країні вводяться жорсткі ісламістські порядки.
«Я закликаю його бути президентом усіх єгиптян, не лише його екстремістської частини. Більшість верств єгипетського суспільства відкидає владу «Братів-мусульман» та його лідера, представленого Мухаммедом Мурсі, тому що він не є президентом всього Єгипту», - каже один з учасників протестів Ашраф Салах.
«Президент Мурсі відмінив своє рішення, тільки коли загинули люди. І ми відстоїмо права тих, хто загинув, та не залишимо площу, поки він не піде з посади».протестуючий
Утім, вказують експерти, окрім членів руху «Брати-мусульмани», який сам по собі є досить чисельною організацією, президента підтримують мільйони бідних єгиптян. І Мурсі свої позиції здавати не збирається. Він наказав армії забезпечувати порядок під час підготовки та самого референдуму та надав їй повноваження арештовувати цивільних. Чимало хто бачить в діях Мурсі бажання повернутися до диктатури.
«Нова конституційна декларація скасувала попередню. Але в той же час вона містить ті ж положення», - вважає протестуючий Хешам Езат.
Про вирішення політичної кризи в Єгипті говорити ще зарано. Але протистояння між Мурсі та опозицією, які виступали на одному боці під час революції в Єгипті 2011-го року, вже завдало шкоди міжнародній репутації президента, який вперше в історії країни був обраний шляхом вільних та чесних виборів.
