В Єгипті в п’ятницю розпочалися масові протести як прихильників усунутого від влади Мухамеда Мурсі, так і нових військових лідерів. Цього ж дня проти колишнього президента, що утримується під вартою з третього липня, були висунуті офіційні звинувачення. Його звинувачують у змові з палестинським войовничим угрупованням Гамас та плануванні нападів на в’язниці. ООН та західні уряди вимагали від нового керівництва Єгипту або звільнити Мурсі, або висунути йому офіційні звинувачення, що вони врешті-решт і зробили.
Про висунення звинувачення Мухамеду Мурсі стало відомо всього за кілька годин до запланованих протестів. Це лише підлило олії у вогонь прихильникам «Мусульманського братства», які і так, каже Сафват Хегазі, готувалися протестувати.
«Мурсі – президент. Прокурор не має права наказувати тримати його в ув’язненні чи висувати йому звинувачення. Президента можна судити лише за Конституцією».
Згідно з повідомленням державного агентства новин, Мухамеду Мурсі висунуті звинувачення, пов’язані з його втечею з в’язниці, разом з іншими членами «Мусульманського братства», у 2011 році. Його звинувачують у підпаленні тюрми, знищенні документів та співробітництві з Гамасом, а також - у вбивстві та викраденні в’язнів та охоронців. «Мусульманське братство» звинувачення відкинуло і обидві сторони попередили про можливе кровопролиття. Нові військові правителі вперше прямо закликали своїх прихильників вийти на демонстрації.
Командувач збройних сил Єгипту генерал Абдель Фата ель-Сісі заявив, що люди виходять на вулиці, аби надати йому повноваження протистояти насильству та потенційному тероризму.
Але прихильники Мурсі обіцяють продовжувати протести до тих пір, поки усунутий від влади президент не буде звільнений. Під час демонстрацій, каже експерт організації Вахта прав людини Пріянка Мотапарті, що тривають вже понад три тижні, кілька разів ставалися вибухи насильства:
«Поліція кілька разів розганяла демонстрації «Мусульманського братства» і інколи вони це робили під прикриттям демонстрацій протилежної сторони. Це означає, що армія підтримує одну сторону цього політичного протистояння».
Акти насильства, каже експерт, посилюють переконання «Мусульманського братства» в тому, що компроміс в цій ситуації не можливий:
«Члени «Мусульманського братства» роками потрапляли за ґрати, їх піддавали тортурам в поліцейських відділках. Їх карали за їх політичну діяльність та не давали брати участь в легальному політичному житті. Вони це дійсно бачать як загрозу їх існуванню».
Лідери «Мусульманського братства» говорять, що вони не будуть відповідати на насилля насиллям. Але втім же попереджають, що більш радикальні елементи можуть взятися за зброю та розпочати боротьбу за встановлення ісламістського правління. Подібні тенденції спостерігаються в багатьох країнах регіону. Але політичний аналітик Хішам Кассем каже, що можливості ісламістів обмежені:
«У цій країні населення живе на шести відсотках всієї території. Єгипет має справжню армію. Ймовірність Громадянської війни чи тривалого повстання є дуже обмеженою. Це не величезний Алжир, який не можливо контролювати. Ні, всього шість відсотків землі».
Кассем говорить, що військові правителі вже дали чітко зрозуміти, що вони будуть придушувати усі можливі заворушення. Так сталося під час атак біля військових казарм у ніч на восьме липня, в результаті яких загинула 51 людина. І заклик вийти на вулиці прихильників військових, каже він, є лише ще одним методом продемонструвати власну силу в країні, де досягнення політичного компромісу стає все більш ілюзорним.
Про висунення звинувачення Мухамеду Мурсі стало відомо всього за кілька годин до запланованих протестів. Це лише підлило олії у вогонь прихильникам «Мусульманського братства», які і так, каже Сафват Хегазі, готувалися протестувати.
«Мурсі – президент. Прокурор не має права наказувати тримати його в ув’язненні чи висувати йому звинувачення. Президента можна судити лише за Конституцією».
Згідно з повідомленням державного агентства новин, Мухамеду Мурсі висунуті звинувачення, пов’язані з його втечею з в’язниці, разом з іншими членами «Мусульманського братства», у 2011 році. Його звинувачують у підпаленні тюрми, знищенні документів та співробітництві з Гамасом, а також - у вбивстві та викраденні в’язнів та охоронців. «Мусульманське братство» звинувачення відкинуло і обидві сторони попередили про можливе кровопролиття. Нові військові правителі вперше прямо закликали своїх прихильників вийти на демонстрації.
Командувач збройних сил Єгипту генерал Абдель Фата ель-Сісі заявив, що люди виходять на вулиці, аби надати йому повноваження протистояти насильству та потенційному тероризму.
Але прихильники Мурсі обіцяють продовжувати протести до тих пір, поки усунутий від влади президент не буде звільнений. Під час демонстрацій, каже експерт організації Вахта прав людини Пріянка Мотапарті, що тривають вже понад три тижні, кілька разів ставалися вибухи насильства:
«Поліція кілька разів розганяла демонстрації «Мусульманського братства» і інколи вони це робили під прикриттям демонстрацій протилежної сторони. Це означає, що армія підтримує одну сторону цього політичного протистояння».
Акти насильства, каже експерт, посилюють переконання «Мусульманського братства» в тому, що компроміс в цій ситуації не можливий:
Мурсі – президент. Прокурор не має права наказувати тримати його в ув’язненні чи висувати йому звинувачення. Президента можна судити лише за КонституцієюСафват Хегазі, прихильник Мурсі
«Члени «Мусульманського братства» роками потрапляли за ґрати, їх піддавали тортурам в поліцейських відділках. Їх карали за їх політичну діяльність та не давали брати участь в легальному політичному житті. Вони це дійсно бачать як загрозу їх існуванню».
Лідери «Мусульманського братства» говорять, що вони не будуть відповідати на насилля насиллям. Але втім же попереджають, що більш радикальні елементи можуть взятися за зброю та розпочати боротьбу за встановлення ісламістського правління. Подібні тенденції спостерігаються в багатьох країнах регіону. Але політичний аналітик Хішам Кассем каже, що можливості ісламістів обмежені:
«У цій країні населення живе на шести відсотках всієї території. Єгипет має справжню армію. Ймовірність Громадянської війни чи тривалого повстання є дуже обмеженою. Це не величезний Алжир, який не можливо контролювати. Ні, всього шість відсотків землі».
Кассем говорить, що військові правителі вже дали чітко зрозуміти, що вони будуть придушувати усі можливі заворушення. Так сталося під час атак біля військових казарм у ніч на восьме липня, в результаті яких загинула 51 людина. І заклик вийти на вулиці прихильників військових, каже він, є лише ще одним методом продемонструвати власну силу в країні, де досягнення політичного компромісу стає все більш ілюзорним.
