Після понад сорока годин з часу від’їзду з московсього вокзалу і подолання 2 тисяч кілометрів через тайгу й тундру «Воркутський Експрес» завозить вас до міста, що розташоване в російській Арктиці, приблизно за 150 кілометрів на північ від Арктичного кола. Ви опиняєтесь у Воркуті.
Як пише кореспондент «Голосу Америки» Генрі Риджвелл, Воркута вмирає. Протягом останніх 30 років місто залишили дві третини населення. Два роки тому ряд інцидентів на шахтах завдали удару місцевій вугільній промисловості. Із тринадцяти копалень уже закрито вісім.
У завмираючому місті проживають лише 70 тисяч мешканців. Серед мешканців панує переконання, що про місто всі забули. Кажуть, що вугілля залишилось ше на 50 років. Хоча і далі існує попит на це паливо, у вугільну промисловість не вкладають коштів.
Не зважаючи на аж ніяк оптимістичний настрій мешканців, на президентських виборах 73% виборців підтримали президента Володимира Путіна.
Воркута постала в цьому льодовому безлюдді у 1930-х роках. Її побудували в’язні мережі таборів примусової праці за диктатури Йосифа Сталіна. Вони побудували залізницю – насправлді єдиний наземний шлях до зовнішнього світу, тому що невеликий аеропорт часто не працює з приводу несприятливої погоди. Як пише Генрі Риджвелл, до 200 тисяч в’язнів таборів примусової праці поховані тут у вічній мерзлоті на околицях міста.
Яке майбутнє чекає місто і його мешканців? Анатолій Воробйов, який з колегами працює у копальні, хотів би, щоб збереглися принаймні нинішні стандарти, щоб прибували нові робітники, яким постачать усе, що потрібно, включно з вищими зарплатами, і може провели нову дорогу до Воркути.
За правління Путіна мешканців, за всіма ознаками, чекає похмуре майбутнє, отже дорога може стати в пригоді, щоб втекти звідти й шукати кращого майбутнього.
Дивіться також: Українці розробили пристрій, що виробляє мільйон кольорів фарби
