Київ – Польща запрошує Україну взяти участь у Варшавському саміті НАТО, який пройде в липні 2016 року. Про це президент Польщі Анджей Дуда заявив під час спільної з президентом України Петром Порошенком прес-конференції в Києві 15 грудня.
«Польща буде господарем саміту НАТО в 2016 році у Варшаві, і я дуже хотів би, щоб Україна була присутня на цьому саміті, щоб присутність України там була однозначною», - сказав Анджей Дуда, слова якого цитує Українське національне інформаційне агентство (Укрінформ).
На думку польського президента, який вперше з офіційним візитом відвідує Київ, «такий фактор буде важливим не тільки з точки зору польсько-українських відносин, але і з точки зору позиції України в питанні глобальної світової безпеки».
«І тому я буду намагатися, щоб місце України там було», – підкреслив Анджей Дуда.
Як повідомляє прес-служба президента України, під час зустрічі в Києві Петро Порошенко і його польський колега Анджей Дуда обговорили питання регіональної безпеки і оборони, діяльності литовсько-польсько-української бригади, що базується в місті Люблін.
Лідер України зазначив, що участь українських військових у бригаді спільно з литовськими та польськими колегами, є важливим форматом для досягнення сумісності українських Збройних сил з арміями країн-членів НАТО. Україна визначила перші п’ять сотень військовослужбовців, які проходять службу у складі підрозділу. «Це буде грати винятково важливу роль для підготовки військовослужбовців всіх трьох країн, обміну досвідом, налагодження ефективного діалогу та участі України у Вишеградській бойовій тактичній групі Європейського Союзу», – сказав Петро Порошенко.
Крім того, співрозмовники заявили про необхідність продовження антиросійських санкцій за невиконання Мінських домовленостей. Президент України повідомив, що президент Польщі Анджей Дуда підтвердив позицію Варшави підтримати продовження санкцій за незаконну окупацію Криму і неімплементацію Мінських угод. «Я дуже сподіваюся, що це рішення буде прийнято на цьому тижні на засіданні Ради Європейського Союзу. Мені було приємно почути тверду позицію керівництва Польської держави з цього приводу», – підкреслив Петро Порошенко.
Народна підтримка членства в НАТО
На думку ряду українських експертів, інтенсифікація діалогу між Україною та НАТО підтверджує бажання офіційного Києва реалізувати всі можливості для посилення співпраці з альянсом.
Керуючий партнер Української політконсалтінговой групи Василь Мокан вважає, що для подачі заявки в НАТО офіційному Києву необхідно максимально наблизити армійські стандарти до стандартів альянсу.
«Після того, як армія та оборонна сфера будуть приведені до стандартів НАТО, можна говорити про термін протягом найближчих п’яти років для подачі заявки на членство в Північноатлантичному альянсі. Робити це доведеться виключно з волі українського народу, після проведення всеукраїнського референдуму», – каже Василь Мокан Російській службі «Голосу Америки».
Він нагадує про те, що після Революції Гідності в Україні значно зросла народна підтримка ідеї приєднання країни до Північноатлантичного альянсу.
«Раніше, до 2014 року, існувало багато негативних міфів щодо НАТО та підтримка ідеї вступу була на рівні 25-30 відсотків респондентів. Зараз йдеться про те, що українці в більшості своїй – більше шістдесяти відсотків, а в окремих областях до сімдесяти відсотків населення виступають за ідею приєднання до НАТО. Для українських громадян, як і для більшості європейців, членство в НАТО – це безальтернативна можливість забезпечення національної безпеки», – підкреслює Василь Мокан.
Разом з тим, Василь Мокан вважає, що будь-яка дискусія з приводу вступу України в НАТО, особливо, коли мова заходить про прогрес зближення з альянсом, негативно сприймається в Кремлі. «Одна з причин збройної російської агресії проти України є саме бажання не допустити швидку інтеграцію України в структури альянсу. Якщо ще рік тому Україна не була готова навіть подавати заявку, навіть приблизно визначати час подачі заявки, то сьогоднішня «дорожня карта» відносин НАТО – Україна створена таким чином, щоб у найближчі роки, у тому числі, і за допомогою НАТО і трастових фондів, привести українські Збройні сили до стандартів НАТО. Після чого можна подавати заявку», – стверджує Василь Мокан.
Василь Мокан говорить, що питання приєднання України до альянсу матиме «геополітичну вагу» в регіоні і дане рішення «важко буде приймати без урахування позиції Росії».
«Москва, у свою чергу, впевнений, буде максимально створювати перепони для розширення НАТО на схід», – вважає Василь Мокан.
Серйозні претензії до боротьби з корупцією
Український політолог Петро Олещук говорить про те, що Україна з ряду причин – в політичній, військовій та геополітичної сферах – не демонструє готовність впевнено просуватися по шляху зближення з альянсом.
«Також одна з причин – український уряд не контролює частину конституційних територій – Крим і окуповані райони так званих Донецькій і Луганській народних республік. Виникає питання, яким чином Україна буде вирішувати питання відновлення контролю над окупованими і анексованими територіями? Зрозуміло, що поки Україна не відновить контроль над усією своєю територією, питання про те, коли Україна може вступити в НАТО – передчасні», – каже Петро Олещук Російській службі «Голосу Америки».
Петро Олещук вважає, що корупція – як явище в українському житті, заважає розвитку демократичних процесів в країні, в тому числі, спрямованих на зміцнення відносин з НАТО.
«Українська держава досить корумпована і не відповідає всім демократичним стандартам», – підкреслює Петро Олещук.
Разом з тим політолог вважає, що українська держава повинна гармонійно розвиватися у всіх сферах життя – політичній, економічній, соціальній, військовій і тим самим забезпечувати основу для зростання демократичних стандартів.
«Ми повинні розуміти, що неможливо досягти відповідних стандартів в армії, при залишенні корупції в політиці та суспільстві. І навпаки, неможливо досягти якісних змін у політиці, не змінюючи армії, при цьому думати про зближення з альянсом», – каже Петро Олещук.
Заява офіційного Києва про те, що країна до 2020 року зможе максимально наблизити розвиток армії до стандартів НАТО, він називає більше теоретичною, ніж практичною.
«Теоретично це можливо, як показує досвідінших країн Східної Європи, для цього необхідні серйозних зусилля з боку політичного керівництва», – зазначає Петро Олещук.
Дивіться також: Про безкарність «ДНР», «ЛНР» та СБУ розповіли в ООН
