У своїх свідченнях перед Комітетом Сенату з правосуддя, наданих у вівторок, дослідниця американського аналітичного центру Kennan Institute Ніна Янкович навела приклад України для ілюстрації тих викликів, які становить російська інформаційна кампанія та пропаганда.
"Після того, як українці скинули корумпований уряд, пов’язаний з Кремлем, Москва незаконно анексувала Крим і вдерлась на Донбас. Вона також почала паралельний наступ на український інформаційний простір, наводнивши соціальні медіа несправжніми новинами. Вони заявляли, серед іншого, що український уряд є фашистським, а його обрання - неконституційним. Це було частиною зусиль, спрямованих на дискредитацію уряду, що прийшов після Майдану", - наголошує дослідниця.
Вона також відзначила ряд ініціатив, створених групами громадянського суспільства, спрямованих на відокремлення фактів від вигадок, включаючи StopFake – програму з перевірки фактів, яка стала "одним з перших батальйонів оборони в сучасній інформаційній війні".
Дослідження вказують, що брехню, яка часто повторюється, складно спростувати. Це ще складніше зробити в соціальних медіа, згідно з дослідженням Ендрю Гесса, який писав про Twitter, що “неправдива інформація .. переважає зусилля її виправлення у відношенні три до одного"Ніна Янкович
Серед ініціатив уряду України з обмеження доступу до російських ресурсів, дослідниця окремо згадала блокування російських соціальних мереж vKontakte та Odnoklassniki в травні 2017 року.
"Ці кроки було втілено з добрими намірами і вони красномовно свідчать про інформаційне середовище і наміри України захистити його, однак, в довгостроковій перспективі це може не змінити поведінку", - переконана Янкович.
"Починаючи з 1970-х років, дослідження вказують, що брехню, яка часто повторюється, складно спростувати. Це ще складніше зробити в соціальних медіа, згідно з дослідженням Ендрю Гесса, який писав про Twitter, що “неправдива інформація ... переважає зусилля її виправлення у відношенні три до одного".
Заборона соціальних мереж викликала значну критику стосовно того, що до російськомовного населення ставляться несправедливо, наголошує Янкович.
В Україні, на думку дослідниці, є значний попит на навчання критичному сприйняттю ЗМІ. Тут лише 23% населення займається основоположним співставленням джерел. Рухаючись у цьому напрямку, міжнародна неурядова організації IREX втілює ряд програм з медіаграмотності. Минулого літа Міністерство освіти України також видало указ про надання пріоритетного значення медіаосвіти.
Таким чином, робить висновок дослідниця, для того, щоб убезпечити демократичні процеси, потрібно зосередитись на роботі з громадянами, щоб сформувати відповідну реакцію на дезінформацію, щоб суспільство було більш стійким до зовнішніх викликів.
Дивіться також: Що здивувало Дональда Трампа в розмові з Кім Чен Ином
