Цей чоловік стежить за кожним центом 940 мільярдного бюджету Міністерства охорони здоров’я і соціального забезпечення
Людей на цю посаду призначає президент, але звітують вони перед Конгресом. Чи не найбільше роботи у головного інспектора Міністерства охорони здоров’я, через яке щороку проходять сотні мільярдів доларів. Як працює антикорупційна система уряду США?
Цей чоловік стежить за кожним центом 940 мільярдного бюджету Міністерства охорони здоров’я і соціального забезпечення. Його офіс знаходиться в будинку міністерства, але підпорядковується він Конгресу. Звати його Денієль Левінсон. Він головний інспектор. Його завдання виявляти корупцію в уряді: перевіряти документацію, бюджетні витрати, доцільність програм тощо.
Головний інспектор Денієль Левінсон говорить:
«Ми перевіряємо кошти, які проходять через міністерство. Ми відстежуємо будь-які порушення, звіряючи усі цифри на предмет виявлення злочинної діяльності. І якщо зловживання підтверджуються, то притягаємо до відповідальності тих, хто цим займається.
По-третє ми з’ясовуємо, чи можна поліпшити існуючі урядові програми і допомогти працівникам охорони здоров’я покращити їх роботу».
Урядові програми охорони здоров’я коштують мільярди доларів. Вірогідність зловживань надзвичайно висока. Левінсон каже, що за останні 5 років його офіс виявив тисячі порушень, майже чотири тисячі з них закінчилися тюремним ув’язненням, ще дві тисячі вдалося вирішити у позасудовому порядку, а також повернути 23 з половиною мільярда доларів у бюджет.
Кожне федеральне агентство США має офіс генерального інспектора. Призначає їх на цю посаду президент США, але про свої знахідки вони звітується, виключно, Конгресу. Збереження такої автономії є надзвичайно важливою, – вважає голова наглядового агентства правозахисник Майкл Смолберґ:
«В ідеалі, ми думаємо, повинні бути ворожі відносини між генеральним інспектором і головою міністерства. Не обов’язково антагоністичні, не відкрито конфронтаційні, але вони повинні втримуватися на відстані один від одного».
Урядові програми охорони здоров’я коштують мільярди доларів. Вірогідність зловживань надзвичайно висока.
Колишній головний інспектор Ніл Барофскі каже:
«ТАРП став законом, отримавши необхідні голоси у Конгресі, тому що міністерство фінансів і президент обіцяли, що програма піде на допомогу не лише великим банкам, але домовласникам. Тоді президент Обама заявив, що майже чотири мільйони людей не втратять житла завдяки цій програмі. Насправді це виявилося абсолютним фіаско».
Програмою ТАРП скористалося чимало домовласників, однак не в тих масштабах, в яких передбачалося. У розпал боротьби з колишнім міністром фінансів Ґайтнером Ніл Барофскі подав у відставку, але на його посаду призначили нову людину.
