Протягом десятиліть американські компанії переносили виробництво у країни з дешевою робочою силою. Однак попит на товар, зроблений у США, спонукає виробників товарів легкої промисловості повертатися на Батьківщину. Так понад 150 тисяч людей на півдні Каліфорнії зайняті у різних галузях легкої промисловості. Президент Асоціації підприємств легкої промисловості Ільзе Метчик говорить так:
«Якщо хочете продавати готовий одяг у США, ви шиєте його у Каліфорнії».
За її словами, усе більше дизайнерів одягу сьогодні шиють свою продукцію у США:
«Усе, що розповідають тепер про Китай: що там не виконуються закони про працю, що уряд занижує свою валюту… Це насторожує людей. Вони, можливо, не знають подробиць, але вони в курсі подій».
Американські споживачі так само починають віддавати перевагу товарам, зробленим у США. Кетлін Гудак каже, що воліє підтримувати місцевого виробника:
«Я хочу, щоби мої гроші йшли на підтримку американських робітників».
Попит на речі, зроблені у Сполучених Штатах, існує навіть за кордоном, говорить Браян Кенґ, президент базованої у Лос-Анджелесі компанії «Rhapsody»:
«Колись усі були під враженням, що на азійському ринку найкраще продаються Fendi, Gucci чи вже зовсім дешевий одяг. Ми побачили, що це не так. Адже є великий середній клас».
Торік Браян перевів до США більшість свого виробництва, що знаходилося у Латинській Америці та Китаї. Не зупинило його навіть те, що собівартість товарів, зроблених у США, зросла на 10-20 відсотків. Лоні Кейн, президент фірми «Karen Kane», також свого часу мав виробництво текстильних виробів у Китаї. Тепер він шиє продукцію в Америці. Підприємець каже, що виробництво у Китаї перестає бути дешевим:
«Китай і його життєві стандарти йдуть вгору, а з ними і зарплати».
А от якість товару не покращується. Натомість в Америці виробники мають більше контролю над технологіями і матеріалами, а значить і над якістю продукції, на що звертають увагу у дорогих мережах роздрібної торгівлі. З цим погоджується віце-президент компанії «Bloomingdale» Френк Дороф:
«Я віддаю перевагу товарам, зробленим у США тому, що я можу встановити зв’язки з виробником, а також це прискорює доставку товарів до крамниць. Якщо є гарантії, то є і якість».
Усе ж, більшість одягу шиється за межами Сполучених Штатів і, як каже Лоні Кейн, деякі речі навряд чи коли-небудь будуть вироблятися в Америці:
«Речі, які продаються у мережі крамниць «Волмарт», ніколи не будуть робити у США. Їх клієнти готові платити лише певну ціну, а за такі гроші тут такого не зробиш».
Утім, якщо Китай стане занадто дорогим для виробників, вони завжди зможуть перевести виробництво в якусь іншу країну, як наприклад Бангладеш чи Камбоджу.
«Якщо хочете продавати готовий одяг у США, ви шиєте його у Каліфорнії».
За її словами, усе більше дизайнерів одягу сьогодні шиють свою продукцію у США:
«Усе, що розповідають тепер про Китай: що там не виконуються закони про працю, що уряд занижує свою валюту… Це насторожує людей. Вони, можливо, не знають подробиць, але вони в курсі подій».
Американські споживачі так само починають віддавати перевагу товарам, зробленим у США. Кетлін Гудак каже, що воліє підтримувати місцевого виробника:
«Я хочу, щоби мої гроші йшли на підтримку американських робітників».
Попит на речі, зроблені у Сполучених Штатах, існує навіть за кордоном, говорить Браян Кенґ, президент базованої у Лос-Анджелесі компанії «Rhapsody»:
«Колись усі були під враженням, що на азійському ринку найкраще продаються Fendi, Gucci чи вже зовсім дешевий одяг. Ми побачили, що це не так. Адже є великий середній клас».
Торік Браян перевів до США більшість свого виробництва, що знаходилося у Латинській Америці та Китаї. Не зупинило його навіть те, що собівартість товарів, зроблених у США, зросла на 10-20 відсотків. Лоні Кейн, президент фірми «Karen Kane», також свого часу мав виробництво текстильних виробів у Китаї. Тепер він шиє продукцію в Америці. Підприємець каже, що виробництво у Китаї перестає бути дешевим:
«Китай і його життєві стандарти йдуть вгору, а з ними і зарплати».
«Я хочу, щоби мої гроші йшли на підтримку американських робітників»Споживач
«Я віддаю перевагу товарам, зробленим у США тому, що я можу встановити зв’язки з виробником, а також це прискорює доставку товарів до крамниць. Якщо є гарантії, то є і якість».
Усе ж, більшість одягу шиється за межами Сполучених Штатів і, як каже Лоні Кейн, деякі речі навряд чи коли-небудь будуть вироблятися в Америці:
«Речі, які продаються у мережі крамниць «Волмарт», ніколи не будуть робити у США. Їх клієнти готові платити лише певну ціну, а за такі гроші тут такого не зробиш».
Утім, якщо Китай стане занадто дорогим для виробників, вони завжди зможуть перевести виробництво в якусь іншу країну, як наприклад Бангладеш чи Камбоджу.
