«Чому зареєструвати громадську організацію займає 3-4 місяці, а відкрити приватне підприємство – тиждень?», – скаржився голова громадської організації «Фахова рада України» Сергій Лилик. «Навіщо нам зараз вводяться нові реєстрації, які з’їдатимуть час, енергію та гроші?»
Виходить, що замість того, щоб працювати і виконувати свою функцію – контролювати уряд та допомагати, представники недержавних організацій (НДО) будуть зайняті іншим, коментують новий закон про громадські об’єднання, який якраз лежить на підписі у президента, учасники Форуму громадянських рад та громадських організацій, що пройшов у Києві у четвер.
Новий закон наближає за визначенням громадські організації до приватних підприємств, у тому сенсі, що відміняє регіональні осередки та дозволяє комерційну діяльність. Деякі НДО і раніше за своїм статутом мали право займатися консалтингом, але новий закон відкриває ще більше комерційних можливостей, вважає Лилик. У представників НДО одразу виникає ще одне питання, як налагоджувати зв’язок з місцевими громадами у різних регіонах, якщо не створювати осередків.
«Найгірше, що новий закон посилить державний контроль та поширить бюрократію на громадські організації», – сказав Лилик. «Зі всіма новими обов’язковими реєстраціями створюються зачіпки для втручання у внутрішню роботу громадських організацій. Створюється своєрідна державна вертикаль недержавних організацій».
Утім є й прихильники законодавчої ініціативи. Президент Асоціації благодійників України Олександр Максимчук сказав Голосу Америки, що новий закон позбавляє НДО залежності від так званого територіального принципу, коли НДО не мали права працювати у різних регіонах, а тільки там, де зареєстровані.
«Також, на відміну від старого закону, новий встановлює дещо ширші можливості для фінансування неприбуткових організації. Може навіть почати використовуватися так званий ендаумент – це практика, коли люди віддають громадським організаціям частину коштів, які вони повинні були б сплатити, як податки державі», – сказав Максимчук.
Українські представники НДО у цьому питанні дивляться на досвід сусідів. У Польщі, Чехії, Словаччині законодавством закріплена можливість громадян перераховувати 1-2% своїх податків громадським організаціям. Такий вид фінансової підтримки громадянського суспільства формально існує і в Україні, але процес оформлення усіх паперів для цього настільки складний, що небагато громадян захоче на це іти.
«Сьогодні недержавні організації отримують 2-3% фінансової підтримки від держави, а 85% іде від місцевих та іноземних донорів. Тому нас так хвилює фінансова свобода неприбуткових організацій. Чим вони фінансово слабкіші – тим більш залежні», – сказав Максимчук.
Представники недержавного сектора мають і ще одне завдання – повернути довіру суспільства. Цьогорічні парламентські перегони тільки загострили це питання, вважає голова громадської організації при Міністерстві охорони здоров’я Олег Мусій.
«Українське суспільство з недовірою ставиться до громадських організацій, бо представники влади і собі відкривали благодійні фонди та недержавні організації, а тепер люди думають, що під кожною громадською організацією влада щось приховує», – сказав Мусій.
Представники європейських та американських інституцій у своїх коментарях не раз наголошували – без громадянського суспільства не буде демократії і економічних змін в країні. Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, коментуючи роль громадянського суспільства для України назвав його рушійною силою й адвокатом реформ, необхідних для того, щоб прискорити політичну асоціацію й економічну інтеграцію України з ЄС.
Єврокомісія на початку місяця презентувала бюджет свого фонду, що підтримує громадські організації, які пропагують європейські принципи в країнах-сусідах ЄС. Всього на наступний рік на це закладено 45,3 мільйона євро.
Утім, самі представники громадських організацій говорять, що попри допомогу іноземних донорів, громадянський контроль за органами державної влади повинен бути ініціативою українців.
Виходить, що замість того, щоб працювати і виконувати свою функцію – контролювати уряд та допомагати, представники недержавних організацій (НДО) будуть зайняті іншим, коментують новий закон про громадські об’єднання, який якраз лежить на підписі у президента, учасники Форуму громадянських рад та громадських організацій, що пройшов у Києві у четвер.
Новий закон наближає за визначенням громадські організації до приватних підприємств, у тому сенсі, що відміняє регіональні осередки та дозволяє комерційну діяльність. Деякі НДО і раніше за своїм статутом мали право займатися консалтингом, але новий закон відкриває ще більше комерційних можливостей, вважає Лилик. У представників НДО одразу виникає ще одне питання, як налагоджувати зв’язок з місцевими громадами у різних регіонах, якщо не створювати осередків.
«Найгірше, що новий закон посилить державний контроль та поширить бюрократію на громадські організації», – сказав Лилик. «Зі всіма новими обов’язковими реєстраціями створюються зачіпки для втручання у внутрішню роботу громадських організацій. Створюється своєрідна державна вертикаль недержавних організацій».
Утім є й прихильники законодавчої ініціативи. Президент Асоціації благодійників України Олександр Максимчук сказав Голосу Америки, що новий закон позбавляє НДО залежності від так званого територіального принципу, коли НДО не мали права працювати у різних регіонах, а тільки там, де зареєстровані.
«Також, на відміну від старого закону, новий встановлює дещо ширші можливості для фінансування неприбуткових організації. Може навіть почати використовуватися так званий ендаумент – це практика, коли люди віддають громадським організаціям частину коштів, які вони повинні були б сплатити, як податки державі», – сказав Максимчук.
Українські представники НДО у цьому питанні дивляться на досвід сусідів. У Польщі, Чехії, Словаччині законодавством закріплена можливість громадян перераховувати 1-2% своїх податків громадським організаціям. Такий вид фінансової підтримки громадянського суспільства формально існує і в Україні, але процес оформлення усіх паперів для цього настільки складний, що небагато громадян захоче на це іти.
«Сьогодні недержавні організації отримують 2-3% фінансової підтримки від держави, а 85% іде від місцевих та іноземних донорів. Тому нас так хвилює фінансова свобода неприбуткових організацій. Чим вони фінансово слабкіші – тим більш залежні», – сказав Максимчук.
Представники недержавного сектора мають і ще одне завдання – повернути довіру суспільства. Цьогорічні парламентські перегони тільки загострили це питання, вважає голова громадської організації при Міністерстві охорони здоров’я Олег Мусій.
Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, коментуючи роль громадянського суспільства для України назвав його рушійною силою й адвокатом реформ, необхідних для того, щоб прискорити політичну асоціацію й економічну інтеграцію України з ЄС.
«Українське суспільство з недовірою ставиться до громадських організацій, бо представники влади і собі відкривали благодійні фонди та недержавні організації, а тепер люди думають, що під кожною громадською організацією влада щось приховує», – сказав Мусій.
Представники європейських та американських інституцій у своїх коментарях не раз наголошували – без громадянського суспільства не буде демократії і економічних змін в країні. Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, коментуючи роль громадянського суспільства для України назвав його рушійною силою й адвокатом реформ, необхідних для того, щоб прискорити політичну асоціацію й економічну інтеграцію України з ЄС.
Єврокомісія на початку місяця презентувала бюджет свого фонду, що підтримує громадські організації, які пропагують європейські принципи в країнах-сусідах ЄС. Всього на наступний рік на це закладено 45,3 мільйона євро.
Утім, самі представники громадських організацій говорять, що попри допомогу іноземних донорів, громадянський контроль за органами державної влади повинен бути ініціативою українців.
