Українські політики, дипломати та журналісти мають почати приділяти більше уваги тому, як країни Південно-Східної Європи готуються до вступу до ЄС. Про це пишуть в своїй статті Гюнтер Фелінджер, голова аналітичного центру "Європейці за податкову реформу" та Андреас Умланд, дослідник Інституту євроатлантичної співробітництва в Україні.
Київ може прискорити власну європейську інтеграцію, застосувавши спеціальні формати розроблені, щоб підготувати Західні Балкани до майбутнього членства в ЄС, переконані дослідники.
Таким чином, Україна зможе переконати Європейський Союз надати перспективи членства і розпочати переговори зі вступу.
В Європі багато хто все ще не вбачає в Україні серйозного кандидата для вступу до ЄС, скептично ставлячись до того, наскільки уряд України відданий, чи спроможний інтегрувати Україну до ЄС.
Західноєвропейські політики та дипломати не хочуть брати на себе відповідальність та витрати, пов’язані зі вступом України, незважаючи на те, що громадськість, парламент та аналітики в Європі стали більше проукраїнськими з часів Помаранчевої революції 2004 року.
Для того, щоб прискорити процес, аналітики радять Києву переймати досвід Західних Балкан та країн колишньої Югославії у формуванні переговорної позиції з Брюсселем.
З часу війни у Косові, Європа створила потужну інфраструктуру для "європеїзації" регіону, наголошують аналітики. Було створено загалом 16 установ задля інтеграції колишніх республік Югославії та Албанії. Також, існує міждержавний діалог високого рівня, так званий "Берлінський процес", у рамках якого зустрічаються політичні лідери Західних Балкан та зацікавлені країни-члени ЄС.
ЄС не змінять свою бюрократичну логіку на геостратегічну через російсько-українську війнуУмланд, Фелінджер
Можливо, до деяких з цих установ могли б приєднатись і представники України, розкривши можливості для членства Україні через "Балканські двері".
Молдова, яка також є країною східноєвропейського партнерства, входить до більшості із цих інтеграційних структур, і членство України могло б посилити вплив цих структур через масштабність та геополітичну вагу України.
Політична та інтелектуальна еліта України, особливо партійні лідери, часто не усвідомлюють, що Україна може стати повноцінним учасником євроінтеграції тільки після потужної адаптації.
Часто войовнича риторика представників України, різні кампанії громадських зв’язків та надто емоційні заклики, історичні порівняння та символічні жести є зрозумілими. Їх потрібно розглядати на тлі конфронтації України з російським імперіалізмом, а також через смерті та страждання, які принесла гібридна війна Москви.
Однак, ЄС не змінять свою бюрократичну логіку на геостратегічну через російсько-українську війну. Подальший прогрес євроінтеграції України має слідувати довгостроковим шляхом, подібним до ратифікації угоди про асоціацію, або лібералізацію візового режиму.
Дивіться також: Час-Тайм. Що у США думають про промову Трампа?
