Акімова переконувала Вашингтон, що в Україні відбуваються реформи

У вашингтонському Центрі Карнеґі за міжнародний мир відбувся круглий стіл на тему «Чи може Україна провести реформи?» В ньому взяла участь перший заступник голови Адміністрації України Ірина Акімова, яка доводила вашингтонським експертам, що український уряд не лише може, а і активно їх проводить. Під час конференції також виступили президент Бізнес-ради Україна - США Морган Вільямс, дослідник брюссельського офісу Центру Карнеґі Ольга Шумило-Тапіола та доктор економічних наук Назар Холод. Модератор – заступник директора Програми з Росії та Євразії Центру Карнеґі Метью Роянський.

На сотий день свого президентства Віктор Янукович оприлюднив програму реформування «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Цей план, підготовлений за сприяння українських та іноземних фахівців, був високо оцінений міжнародними організаціями. МВФ навіть відкрив нову кредитну програму для України. З того часу пройшло два роки – кредитування МВФ заморожено, а із запропонованих 21 реформи впроваджено не так і багато. На початку дискусії Ірина Акімова розповіла, що все-ж таки зробити вдалося:

«Прийнятий податковий, бюджетний і митний кодекси. Це дає багато позитивних змін в покращенні бізнес-клімату. Повернення податку по ПДВ, що було дуже болючим питанням принаймні протягом останніх п’яти років, нарешті почало вирішуватися».

Були покращені макроекономічні показники, розпочата пенсійна реформа, полегшені умови ведення бізнесу.

«Понад 90% різноманітних дозволів було скасовано. Відбулося значне зменшення кількості ліцензій, стало легше відкрити та закрити бізнес. Це – величезна законодавча робота, яка була зроблена протягом останніх півтори років», – наголосила Акімова.

Морган Вільямс, представляючи інтереси американського бізнесу, погодився, що загалом іноземна присутність в Україні зростає. Для кількох міжнародних компаній Київ навіть став регіональною штаб-квартирою. Але проблем ще чимало.

«За останні 20 років жоден уряд та всі уряди взяті разом не запровадили достатньо реформ, щоб з’явилася критична маса для швидкого руху України вперед. Не проведена земельна реформа. Мільярди доларів від продажу землі могли б використовуватись для фінансування сільського господарства. Світ потребує українських продуктів харчування. Україна могла б заробити в 4-5 разів більше на сільськогосподарській продукції, ніж сьогодні», – каже Вільямс.

Серед інших проблем – слабкий захист інтелектуальної власності, неповернення ПДВ експортерам, високі митні стягнення. З критикою дій українського уряду виступив економіст Назар Холод. Серед інших він розкритикував пенсійну реформу:

«Ця пенсійна реформа була запроваджена лише частково. Вона була болючою для пересічних українців, тоді як заможні люди зберегли свої привілеї. В той час, як більшість людей отримують пенсію, що дорівнює 45% середньої зарплати, деякі категорії в якості пенсій отримують 80-90% своєї попередньої зарплати. Система спеціальних пенсій не була реформована і пенсійна система залишається несправедливою».

Подібна ситуація спостерігається і в реформуванні системи соціального забезпечення.

«Намагаючись зекономити бюджетні кошти, в червні 2011-го парламент прийняв бюджет на наступний рік, в якому було зменшено обсяг пільг для кількох соціальних груп. У цей же час зберігаються привілеї для деяких елітних категорії, включно з депутатами Ради та президентом», – говорить Холод.

Загалом, звернув увагу Холод, Україна як була у хвості світових економічних рейтингів, так і залишилася. Основну причину він бачить в тому, що реформи, які здійснює уряд, робляться в непрозорій манері, а боротьба з корупцією навіть не потрапила до пріоритетів реформування:

«Фундаментальна вада Адміністрації Януковича походить з відсутності прозорості та підзвітності. Присутній на початку реформування оптимізм змінився розчаруванням та навіть обуренням. Корупція – найбільша перепона для економічного розвитку України. За цієї Адміністрації ситуація значно погіршилася. Верховенство права слабке. Судова система піддається значному політичному впливу. Сьогодні іноземним інвесторам важко захищати свої інвестиції в Україні. За останні два роки американські інвестори вивели з країни понад триста мільйонів доларів».

Ольга Шумило-Тапіола, що прийняла участь в обговоренні з Брюсселя, вважає, що основна причина нездатності українського уряду проводити успішне реформування – відсутність в нього мотивації:

«Коли Янукович прийшов до влади, багато хто бачив його як великого реформатора. Він запровадив цю 21 реформу. Він призначив Ірину очолювати цей процес. Початок був гарний. Але президент почав перебирати більше і більше влади з метою контролю над країною. Економіка зараз здебільшого розділена між олігархами і членами родини президента».

Відповідаючи на критику, Ірина Акімова погодилася, що пільги для заможних українців мають бути скасовані. Вона наполягає, що в уряду є достатньо мотивації та політичного консенсусу, аби рухати реформи вперед. Про боротьбу з корупцією вона сказала наступне:

«Був коментар, що немає спеціальної глави про корупцію в програмі урядових реформ. Так, глави саме під цим заголовком немає. Але все, що стосується покращення бізнес-клімату, дерегуляції і захисту прав власників, і є антикорупційною кампанією».

Більшість обговорень ситуації в Україні у Вашингтоні відбувається за відсутності першоджерела – представників українського уряду. Цього разу присутній під час конференції високопосадовцю довелося вислухати багато критики на адресу українського керівництва та відповідати на складні запитання. Але присутні вашингтонські експерти погоджуються, що воно того варте.

«Абсолютно необхідно, аби українські урядовці приїжджали і спілкувалися з вашингтонськими експертами. Акімова відома як один з лідерів реформування і їй, очевидно, важко просувати реформи в Україні. Подібні ж зустрічі допомагають реформаторам в Україні отримати підтримку Заходу, через який вони можуть краще донести важливість реформ в середині країни», – вважає Джеймс Грін, який у 2004-2009-их роках очолював Представництво НАТО в Україні.