Бжезинський: «З Путіним, чи без – Росія не має іншого вибору, окрім союзу із Заходом»

Більше трьох сотень людей зібралися в дощову середу в історичному готелі «Вільярд Інтерконтиненталь» у центрі Вашингтона на презентацію нової книги Збігнєва Бжезинського «Стратегічний погляд: Америка і криза глобальної сили».

Презентацію організував Центр стратегічних і міжнародних досліджень при університеті Джонса Гопкінса (SCIS), у правління якого входить доктор Бжезинський. У залі були присутні посли і представники урядів багатьох країн світу, з якими США мають дипломатичні відносини, а також відомі американські політики та експерти.

Презентація складалася з чотирьох частин: у першій – доктор Бжезинський коротко виклав концепцію своєї книги, у другій – відповідав на питання зірки політичної журналістики США оглядача газети «Вашингтон Пост» Девіда Ігнатіуса, потім послідували відповіді на запитання аудиторії, після чого Бжезинський роздавав автографи. Організаторам довелося приносити вибачення аудиторії за брак книг – приготовані екземпляри розкупили ще до початку презентації. Такого ніколи раніше не траплялося, – виправдовувалися вони в той час, як натовп тих, кому книг не дісталося, покидала зал, із заздрістю озираючись на чергу за автографом Збігнєва Бжезинського.

Де знаходиться світ, і що робити Америці

США потрібно усвідомити, що нав'язана деякими політичними лідерами концепція глобальної ролі країни як «Богом обраного світового гегемона» – помилкова. Належить також задуматися, чи не повстала Америка перед початком системної кризи, подібної до тієї, в якій опинився Радянський Союз напередодні свого розпаду? Такою є основна ідея книги.

Збігнєв Бжезинський в своєму виступі був критичним щодо оцінки внутрішньої і зовнішньої політики США, але разом з тим досить оптимістичним у прогнозах щодо майбутнього країни. Доктор Бжезинський упевнений, що політична еліта в Америці здатна виробити нову концепцію і стратегію, здатну зберегти за Сполученими Штатами позиції одного з центрів світової економіки і політики. Для цього США належить відмовитися від політики військового втручання в конфлікти в інших регіонах і засновувати свою стратегію на зміцненні вже існуючих союзницьких відносин і створення нових. Разом з тим Збігнєв Бжезинський наголосив, що повністю схвалює військове втручання в Лівію як міру, безумовно, необхідну для припинення тиранії і захисту мирного населення в країні. У той же час доктор Бжезинський упевнений, що «лівійська модель» абсолютно непридатна в Сирії, режим якої, незважаючи на усе насильство, що відбувається в країні, здатний до демократичної трансформації.

Відповідальність за позицію Росії щодо Сирії Бжезинський покладає на Путіна особисто:

«Він стурбований власним іміджем і впливом, і всі рішення диктуються в першу чергу його особистими інтересами».

Бжезинський зазначив, що залучення до вирішення сирійської проблеми як можна більшого числа країн – критично важливо. Тому при взаємодії з Росією він радить пам'ятати, що ця країна також переживає період «історичних внутрішніх змін».

У політиці на Близькому Сході США потрібно серйозно прислухатися до думки, в першу чергу, Туреччини, а також і Саудівської Аравії, так як ці дві країни відіграють в мусульманському світі значну роль. США повинні докласти подальші зусилля для ще більшого зближення з Туреччиною, демократизація та європеїзація якої мають стратегічне значення для безпеки і співробітництва в Європі.

Американська політика щодо Ірану могла б бути більш «продуманою», вважає доктор Бжезинський. Це допомогло б зближенню з Тегераном і сприяло б більш продуктивній взаємодії. Він висловив упевненість в тому, що Іран не піде на пряме військове зіткнення з Ізраїлем і не застосує ядерну зброю, хоча б тому, що «у них тільки одна бомба, і вони не захочуть її так марнотратно витратити». Інша причина, з якої Іран віддасть перевагу загрозливій риториці, а не військовій конфронтації, полягає в тому, що «Тегеран розуміє, що будь-яка атака на Ізраїль – це місія самогубця, тому що США сприймуть це як атаку на себе, і дадуть адекватну відповідь».

Збігнєв Бжезинський зазначив зростаючу роль Китаю та Індії як економічних супердержав, піднесення яких, тим не менш, не означає появи в світі нових полюсів впливу. Але для Америки це сигнал до перегрупування сил і формуванню нових підходів. Зокрема, США повинні сприяти посиленню Японії, Південної Кореї, Індії, а також зміцненню їх зв'язків з Китаєм і Північною Кореєю, що, в кінцевому підсумку, приведе до демократичних змін в цих двох країнах.

Напрямок, який Америка вибере для себе у внутрішній і міжнародній політиці, соціальній та економічній сферах на найближче десятиліття стане визначальним для майбутнього місця країни в новому світі, – прогнозує Бжезинський і робить висновок: у США достатньо ресурсів для успішного вирішення цих завдань.

Росія та її вибір
Найтіснішу взаємодію з Росією Збігнєв Бжезинський назвав ще однією стратегічною задачею міжнародної політики Сполучених Штатів:

«Росія зараз опинилася в ситуації, коли з Путіним, чи без Путіна, в неї немає іншого вибору, окрім як рух у західному напрямку».

Доктор Бжезинський пояснив причини, через які, він вважає, Росія повинна серйозно сприймати кризу, в якій опинилася країна – «це найширший спектр проблем – від демографічної кризи до стагнації».

«Можливо, Росія під керівництвом Путіна рухається якраз у зворотному напрямку від демократизації, але за цією ширмою відбуваються зміни, які не залишають сумніву в тому, що співпраця із Заходом неминуча», – зазначив експерт. В цих умовах Бжезинський рекомендує Заходу озброїтися терпінням у відносинах з Росією.

«Процес змін в Росії набагато стрімкіший, ніж я припускав. Це стало для мене сюрпризом!» – сказав доктор Бжезинський. Він зазначив, що в Росії значно зростає політична активність середнього класу. З'явився прошарок людей, які повертаються на Батьківщину після отримання західної освіти, з більш відкритим поглядом на світ.

Інтернет і російські ЗМІ також стали набагато вільнішими, вважає Збігнєв Бжезинський:

«Можна побачити критичні матеріали про Путіна практично в усіх російських ЗМІ. Політична сатира стала основною формою діалогу в Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах. Хто міг собі уявити кілька років тому людей, що стоять на Червоній площі з зображеннями Путіна за ґратами?»

Бжезинський згадав і про зарубіжну опозицію Путіну, якою рухає «хлопець на прізвище Березовський з величезними грошима, який спонсорував створення фільму про теракти в Росії. В них Путін звинуватив чеченців, але у фільмі наводяться факти на доказ того, що Путін використовував ці вибухи для початку другої війни в Чечні».

Кавказька політика Росії потребує кардинальних змін та більш цивілізованого підходу до вирішення цих проблем. «Цікаво, що все більше голосів у Росії заявляють про можливість перегляду того, наскільки Росія залучена на Кавказі, як одного з позитивних аспектів західної інтеграції країни», – вважає Збігнєв Бжезинський. Як приклад перегляду етнічної політики Бжезинський навів Туреччину, яка «значно поліпшила свою позицію з курдського питання».

«У Росії ще немає демократії, тому що демократичні рухи в цій країні відбуваються за межами політичної системи. Але демократія починає співіснувати з політичною системою як альтернатива», – сказав Бжезинський.

Зміни в Росії дуже схожі з тими, що відбувалися в Польщі, зокрема її рух «Солідарність», вважає Бжезинський:

«Для Росії це означає дві речі: по-перше, суспільство почало усвідомлювати проблеми системи, по-друге, люди перестали боятися. Так, були політичні вбивства, але вони не зіграли на зміцнення симпатій до Путіна, а навпаки. І це – абсолютно нова реальність для Росії».

Нова Росія, зрештою, стане на західний шлях розвитку, упевнений Збігнєв Бжезинський.