У Бірмі відбувається будівництво найбільш прибуткового проекту в історії країни, профінансованого за рахунок іноземних інвестицій. За допомогою мережі подвійного газо- та нафтопроводу близькосхідна та африканська нафта та газ, що доставлятимуться до Бенгальської затоки танкерами, транспортуватимуться до Китаю. Очікується, що транспортування нафти та газу територією Бірмі приноситиме країні до мільярда доларів прибутків щорічно. Інженери кажуть, що будівництво трубопроводу буде закінчено у наступному році.
Більшість інвестицій на будівництво походить з Китаю. Як також і чимало працівників, яких можна відрізнити від місцевих за червоним робочим комбінезоном. Але тут роботу знаходять і бірманські працівники, яким, за місцевими нормами, платять непогано – близько 250 доларів на місяць. Серед них – бульдозерист Ла Ма, що каже, що він тут заробляє гроші, і подробиці проекту його не цікавлять.
Але не усі ставляться до цього проекту позитивно. Чимало місцевих землевласників втратили через будівництво свої наділи – інколи без компенсації. Нічого на початку не запропонували і цьому буддистському монастирю - поки преса не звернула увагу на їхні скарги. Але місцеві фермери, кажуть у монастирі, часто бояться навіть скаржитися.
«Уряд забирає їхню землю під будівництво, незважаючи на те, чи згодні вони чи ні. Вони намагаються задовольнятися навіть невеличкою компенсацією. Але ніхто не хоче віддавати свою землю», - каже старший монах Монастирю А Ле Я Сен Ді Та.
Не задоволені приїздом великої кількості китайців і у місті Мандалай, другому за розміром місті країни, поруч з яким будується трубопровід. Колишній керівник Торгової Асоціації Мандалаю Сай Кью Зо каже, що бірманці не можуть конкурувати з приїжджими китайцями, які до того ж становлять більшість у найпрестижніших районах міста:
«Сімдесят п’ять відсотків місцевих підприємств - китайського походження, легально чи нелегально. І стало дуже помітно, що китайці в Манадалаї – найзаможніше населення. У 1985-му році Мандалай постраждав від сильної пожежі. Більшість китайців тут відбудували свої будинки майже негайно – з допомогою Китаю. А після цього увесь центр Манадалаю перетворився на “маленький Китай”».
Аби покращити свою репутацію в громаді, Китайська національна нафтова корпорація жертвує кілька мільйонів доларів на будівництво нових лікарень, колодязів та шкіл. Староста цього села Ла Мі, де збудували нову школу, новобудові радіє:
«Я дуже щасливий, що в нашому селі побудували нову школу. Ми за свої гроші її б не збудували. Стара школа простояла 40 років, але вона була вже в дуже поганому стані».
