Фонд Говарда Г. Баффета оголосив, що допоможе відновити заклад і замінити обладнання типографії "Фактор-Друк", пошкодженої наприкінці травня у результаті ракетної атаки на Харків, і планує виділити на це щонайменше 8 мільйонів.
Попри те, що там зосереджуються насамперед на цивільних потребах в Україні, у фонді вважають виділення коштів на допомогу видавництву важливим. Про це у письмовій відповіді Голосу Америки повідомив Говард Баффет, син мільярдера Воррена Баффета.
"Путін активно намагається знищити та окупувати будь-яку цивільну інфраструктуру, яка представляє українську ідентичність, включно з цим видавцем підручників для українських шкіл. Ця війна спрямована як на підтвердження права українців на існування як народу в суверенній державі, так і на стримування російської агресії, яка загрожує західному світу", – написав він.
За даними української влади, 23 травня росіяни атакували Харків і сусіднє місто Люботин 15 ракетами. Одна з них поцілила по "Фактор-Друку", найбільшій друкарні в Україні та одній з найбільших у Європі, знищивши її палітурний цех - сучасне приміщення площею 4000 квадратних метрів - та інше важливе обладнання. Семеро працівників були вбиті, 21 отримали поранені.
Типографія друкувала близько 40% усіх книг в Україні, включно зі шкільними підручниками. Перед повномасштабним вторгненням вони приймали замовлення із 16 європейських країн і часом зі США.
"Потужності дозволяли друкувати до 50 млн книг на рік, плюс до 100 млн екземплярів журналів і 300 млн газет. Це величезний удар по галузі", — зазначив Голосу Америки керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.
Сергій Політучий, генеральний директор корпорації "Фактор-Друк", якій належить друкарня, раніше в інтерв’ю Голосу Америки говорив, що планує відбудувати виробничі потужності на тому ж місті у Харкові. Він пояснив, що сучасне книгодрукування потребує високої спеціалізації, і більшість цих фахівців живуть у Харкові. Він сказав, що перенесення друкарні з дорогим і складним обладнанням у більш безпечний район країни буде непомірно дорогим.
"Історично переважна більшість поліграфічних потужностей України зосереджена в Харкові. Експерти вважають, що харківські друкарні забезпечують до 80% від загального обсягу поліграфічних послуг", – розповіла Голосу Америки директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Знищення української ідентичності
Політучий сказав, що вважає, що росіяни навмисно цілили по книговидавництву, вказавши на ще чотири ракети, які впали в безпосередній близькості від друкарні. Соловей зазначив, що це вже третя харківська друкарня, уражена російськими ракетами.
"Це прямий наступ росіян на українську мову", - заявив Голосу Америки виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
За даними Українського інституту книги, російські ракетні удари та інші агресивні дії знищили 174 бібліотеки та майже 2 мільйони примірників книг.
Смітсонівський інститут, розташований у Вашингтоні, також задокументував масове знищення українських книговидавництв, деякі з яких визнані об’єктами культурної спадщини, а також бібліотек і архівів.
Інститут разом зі своїми партнерами, такими як Лабораторія моніторингу культурної спадщини в Україні, використовує супутникове зондування та зображення, а також дослідження на місці для моніторингу умов в Україні.
Кетрін Гансен, очільниця дослідницької програми Ініціатива культурного порятунку Смітсонівського Інституту, сказала Голосу Америки, що у нещодавній оцінці потенційної шкоди об’єктам в Україні від початку вторгнення до 30 квітня 2024 року, вони дійшли висновку, що до 143 об’єктів, визначених як бібліотеки чи архіви, були потенційно пошкоджені.
Дослідження в Донецькій області показали, що ймовірність пошкодження культурних будівель становить понад 20% у порівнянні з приблизно 13-14% для будь-яких інших цивільних будівель, включно з лікарнями.
Звіт Смітсонівського інституту "Потенційна шкода об’єктам української культурної спадщини" встановив, що в період з 24 лютого 2022 року по квітень 30 січня 2024 року потенційної шкоди було завдано 2122 з 28710 об’єктів культурної спадщини в Україні, причому найбільше постраждали меморіали та культові споруди.
"Пошкодження та пограбування об’єктів української культурної спадщини можуть становити кримінальні дії, [які] порушують Гаазьку конвенцію 1954 року, і бути потенційними воєнними злочинами чи злочинами проти людяності", – йдеться у звіті.
Гаазька конвенція 1954 року, зобов’язує країни-підписанти, серед яких є Росія, "поважати" та "захищати" культурні об’єкти під час збройного конфлікту.
Після удару по типографії в Харкові російські Telegram-канали поширили інформацію про те, що харківська друкарня виготовляла безпілотники для української армії, яку розвінчали українські фактчекери Gwara media.
Перед повномасштабним вторгненням 2022 року президент Росії Володимир Путін опублікував розлоге есе, в якому стверджував, що "справжній суверенітет України можливий лише в партнерстві з Росією" через зв’язки, сформовані під час "їхньої спільної історії". Таким чином, вони є "одним народом", стверджував він.
Українська влада та правозахисні групи задокументували численні напади росіян на вираження української національної ідентичності на окупованих ними територіях України.
У своєму звіті за березень 2024 року Управління верховного комісара ООН з прав людини детально описує насильство та залякування, які використовує Росія, щоб нав’язати російську мову, закони та освіту, одночасно "пригнічуючи прояви української культури та ідентичності".
"На українців, які виступали проти окупації або висловлювали свою ідентичність як українці, вішали ярлик нацистів, – йдеться у звіті. – Спеціальний доповідач ООН з культурних прав особливо попередив, що це заперечення української ідентичності та історії як виправдання війни порушує право українців на самовизначення".
