Відбудоване місто із новими локаціями, що допоможуть зціленню громади – таке майбутнє для української Бучі спланували американські студенти у рамках програми Держдепартаменту США Diplomacy Lab.
Студенти Пенсильванського університету власноруч позначали на карті місця найбільших ушкоджень, завданих Бучі російськими військами на початку вторгнення у 2022 році.
На основі такої карти вони створили проєкт повоєнної відбудови міста.
Далекоглядний план Green Network Bucha студенти презентували представникам Держдепу і українського посольства у Вашингтоні, у Центрі Дипломатії та Глобального залучення імені Пенна-Байдена.
“Це дуже важливий пріоритет для Державного департаменту та нашої програми Diplomacy Lab – бути ресурсом. Можливо, ми не можемо дати всі відповіді, але можемо бути ресурсом та інструментом”, – прокоментувала презентацію спецпредставниця США з питань глобальних партнерств Дороті Маколіфф.
Маколіфф особливо вразив особистий досвід посолки України у США Оксани Маркарової, дім якої – у Бучі.
“Мислячі українці та американці працюють разом над рішеннями, потрібними для майбутнього Бучі, будучи чутливими до потреб цього чудового міста, якому довелося так багато пережити”, – сказала Маколіфф.
Посолка Оксана Маркарова своєю чергою під час презентація поділилася особистим:
“Мій дім – у Бучі, і я, власне, жила на вулиці Яблунській. На жаль, увесь світ дізнався про цю вулицю та про Бучу не через те, яка гарна вона була, не через зелень і ліс та інші чудові умови, через які так багато людей переїхали сюди з Києва, як я і моя сім'я.
А через жахливу трагедію, яка сталася там. На жаль, під час тих дуже важких 33 днів окупації ми всі бачили ці жахливі кадри з Бучі та з самої вулиці Яблунської”.
Маркарова нагадала присутнім про травми Бучі, завдані російською війною:“Ми втратили щонайменше 1400 мешканців, включаючи 37 дітей. Понад 175 людей було знайдено у цих жахливих братських могилах, виявлених після деокупації міста. Ці люди перед тим як бути вбитими були закатовані тортурами. Прокуратура України вже відкрила близько 9000 справ про воєнні злочини, зареєстровані у Бучі та околицях. Ці злочини змінили життя людей, навіть якщо вони вижили. Це було системно і безжально”.
Проєкт молодих американських урбаністів дипломатка пообіцяла передати мерові Бучі та американцям, котрі допомагають її відбудові, зокрема, Фундації Говарда Баффета.
Однією з керівників студентського проєкту є американська вчена-містобудівельниця, професорка Ежені Бірч, котра спеціалізується на історії міжнародного і внутрішнього планування та на відродженні міст.
“Студенти доклали всіх зусиль, щоб усвідомити жахливий досвід, який пережили мешканці Бучі, – розповідає Бірч. – Я сама як учасниця відновлення Нью-Йорка після подій 11 вересня намагалася пояснити їм сутність подібних речей. Це проникає у саме серце, правда ж? Тож наші студенти глибоко перейнялись тим, що сталося. І пропонують рішення, що наголошують на важливості єднання громади у місті, щоб мати шанс на зцілення”.
Американські студенти бачать відбудовану Бучу як місто велосипедів, прогулянкових пішохідних доріжок і безпечного екологічного простору.
Бучу, за словами професорки, обрали для проєкту з огляду на те, що місто стало важливим символом стійкості і життєздатності далеко за межами України.
Від болючих травм до шансу на зцілення громади
Студентка Лора Френсіс показує жовті кружечки на карті Бучі, яку студенти розробили власноруч:
“Це гарячі точки воєнних пошкоджень. Жовтим позначено особливо сильно пошкоджені ділянки”.
Про концепцію, презентовану у Вашингтоні, Френсіс пояснює:
“Green Network Bucha – це мережа велосипедних і пішохідних доріжок, яка поєднує між собою культурні та природні міські активи Бучі. В основні нашого плану лежать ідеї, спрямовані на те, аби мешканці не тільки отримали більш комфортне і безпечне урбаністичне середовище, але й мали можливість практикувати колективну пам’ять, спілкуватися і гуртуватися довкола місць пам’яті. Це дасть, ми сподіваємося, місту шанс на зцілення та неймовірно багатообіцяюче майбутнє”.
Окрім власних пропозицій, студенти запропонували Бучі застосовувати досвід Чехії, котра свого часу проводила відновлення після соціалістичного минулого в історії та архітектурі.
Американець чеського походження, студент Університету Пенсильванії Лео Вагнер наголосив на тому, що чехи добре знайомі з агресією з російської сторони:
"Мої бабуся і дідусь та мій батько, коли він був маленькою дитиною, покинули Чеську Республіку саме після радянського вторгнення до Чехословаччини 1968 року. З цієї причини вони і приїхали до США.
Тож ми маємо схожий досвід, який особисто торкнувся нашої сім’ї. Дідусь і бабуся повернулися до Чехії невдовзі після падіння комунізму.
Ми точно добре знайомі із тим, що таке великий сусід, який іноді переступає кордони".
Європейська урбаністика може бути корисна й Сполученим Штатам, вважає Лео Вагнер:
“Думаю, що американські міста можуть багато чому повчитися у європейських міст та українських. Така концепція планування, коли міста більше для людей, ніж для автомобілів, краще втілюється у цих країнах”.
“Це те, що містам США було б корисно наслідувати”, – наголошує він.