Британський прем’єр-міністр Кір Стармер сказав, що його країна готова відігравати провідну роль у наданні гарантій безпеки Україні, і що це означає “готовність і бажання, якщо потрібно, розмістити там наших військових”.
Ці вирішальні дні перед нами визначать майбутню безпеку нашого континенту. Мир приходить через силу. Але правда також і в іншому - слабкість веде до війни.Кір Стармер
Кір Стармер підкреслив, що розуміє серйозність такого зобов'язання і назвав свою заяву “дуже чітким сигналом” для інших європейських країн в день саміту скликаного французьким президентом Еммануелем Макроном у Парижі 17 лютого.
Також про наміри участі у міжнародній миротворчій місії в Україні після сподіваного припинення бойових дій говорять у Швеції, а ще раніше можливість відрядження своїх військових в Україну припускала Франція.
Кір Стармер застеріг, що йдеться про майбутнє не лише України, а про цілу Європу і про необхідність у співпраці зі США, аби “стримати Путіна від подальшої агресії”.
“Росія далі веде війну, а Україна далі бореться за свою свободу. Тому нам не можна послабляти забезпечення українців спорядженням, яке потрібне їхнім бійцям на фронті. Поки тривають бойові дії, нам треба домогтися, щоб Україна перед будь-якими можливими переговорами була в якнайміцнішій позиції”, - йдеться у статті прем’єр-міністра у британській газеті Telegraph.
Британський урядовець там кількаразово наголошує на важливості партнерства зі США і окремо підкреслює справедливість вимог американського президента Дональда Трампа, аби європейці збільшили видатки на оборону та взяли на себе більшу роль в НАТО.
Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон зауважив, що умовою участі у миротворчій місії має бути “дуже чіткий мандат”.
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенерґард сказала, що спочатку треба досягти “справедливого і сталого миру, який поважає міжнародні закони”.
“Коли такий мир буде досягнутий, то нам треба буде забезпечити його збереження, а тоді наш уряд не виключає нічого”, - пояснила урядовиця в інтерв’ю шведському радіо зранку 17 лютого.
Нарада у Парижі
Зібрання європейських керівників у Парижі було скликане на тлі заяв американського президента Дональда Трампа про початок переговорів з Росією щодо припинення російської війни в Україні.
Серед перших названих учасників саміту на додаток до французьких господарів були Велика Британія, Данія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, Польща, також генеральний секретар НАТО і президенти Ради ЄС та Європейської комісії.
Деякі європейські посадовці дали зрозуміти, що стурбовані заявами американських представників про готовність йти на кроки, які виглядають як задоволення вимог Москви зокрема про відмову у членстві України в НАТО і фактичне замороження російських загарбань української території.
Також у Європі пролунали наполягання, що мир та умови безпеки на європейському континенті мають визначатися за обов’язкової участі європейців і насамперед України.
