В Україні існує розгалужена система цифрової пропаганди, що діє в соціальних медіа та включає системи збору великих обсягів даних та інструменти маніпулювання громадською думкою, йдеться в дослідженні Оксфордського проекту з алгоритмів, пропаганди та цифрової політики, результати якого було оголошено в рамках конференції проведеної Національним демократичним інститутом США з нагоди тижня протидії дезінформації. Дослідники виявили як діють боти в внутрішній політиці та медіа-середовищі дев’яти країн, включаючи Україну, і навели приклади типових інформаційних кампаній.
"Чудове дослідження того, як пропаганда ти гібридна війна загрожують демократії: соціальні медіа та боти", - відзначив у Twitter директор з урядових відносин Національного демократичного інституту США.
Політичні боти, алгоритми, що діють в соціальних медіа, написані так, щоб копіювати реальних людей і маніпулювати громадською думкою, можуть діяти в усіх соціальних медіа в УкраїніОксфордський проект з дослідження алгоритмів
В Україні цифрова пропаганда використовується для дискредитації опонентів у внутрішньополітичній боротьбі, маніпулювання громадською думкою в інтересах різних бізнесів та політичних груп. Внутрішній ринок для цифрової пропаганди он-лайн в Україні є достатньо розгалужений, на відміну від Росії, (де є вертикальна субординація), включає багато гравців, але, в основному, прихований. Водночас, Україна потерпає від пропаганди, яку розповсюджує Росія.
В Україні все ще багато використовують несправжні акаунти, які підтримуються вручну, тому що вони достатньо дешеві. Автоматичні політичні боти, набувають популярності з розвитком технологій.
Facebook - найбільш популярний серед соціальної та політичної еліти України, заявляють дослідники і тому саме там розміщувати ботів - найдорожчеОксфордський проект з дослідження алгоритмів
Політичні боти, алгоритми, що діють в соціальних медіа, написані так, щоб копіювати реальних людей і маніпулювати громадською думкою, можуть діяти в усіх соціальних медіа в Україні. Різниця - тільки в витратах та популярності сервісів, стверджують дослідники. Найлегше і найдешевше використовувати ботів було у VK, оскільки ця мережа має найслабше регулювання безпеки і дозволяє масовану реєстрацію нових користувачів. Друге місце належить Twitter, який не дуже ефективно бореться з підозрілою діяльністю. Дослідники оцінили, що близько 15% всіх користувачів Twitter насправді є ботами.
Facebook найважче використати для такої діяльності. Саме цей ресурс найбільш популярний серед соціальної та політичної еліти України, заявляють дослідники, і тому саме там розміщувати ботів - найдорожче.
Державі варто залучати до співпраці українські компанії, які могли б відслідковувати ботів та несправжніх учасників мережОксфордський проект з дослідження алгоритмів
Яскравим прикладом зовнішньої комп’ютерної пропаганди стала медіа активність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17, яка сталась на непідконтрольних територіях Донбасу 17 липня 2014 року і забрала життя 298 людей. Навколо катастрофи одразу виникло багато теорій змов, як, наприклад, заява, що Боїнг збив військовий літак. Ця теорія спершу з’явилась на Twitter так-званого іспанського диспетчера з Борисполя. Неправдиву новину про військовий літак одразу підхопили російські ЗМІ, як RT та TASS і її використало на прес-конференції в липні 2014 року Міністерство оборони Росії. Міністерство інформаційної політики України довело, що цей Twitter був ботом, створеним під час Євромайдану, щоб розповсюджувати антиукраїнські гасла. У вересні 2016 року, спільне міжнародне слідство довело, що Боїнг було збито з БУКу з території контрольованої проросійськими сепаратистами.
Уряд України приділяє недостатню увагу боротьбі з дезінформацією, зазначають дослідники і радять залучати до співпраці українські компанії, які могли б відслідковувати ботів та несправжніх учасників мереж.
Дивіться також: Підсумки саміту лідерів ЄС у Брюсселі
