Далекосяжні наслідки агресії Росії, сказав Держсекретар США Ентоні Блінкен, включно із відсутністю продовольчої безпеки, стало однією з основних тем обговорення на саміті "Групи 20". Про це він заявив під час заключної прес-конференції у готелі "Ritz-Carlton" в місті Нуса-Дуа на острові Балі, Індонезія, перед вильотом у Вашингтон. Державний департамент опублікував повну стенограму заходу на своєму вебсайті.
«Країна за країною наполягала, щоб Росія випустила зерно з України»
«На вчорашньому засіданні ми почули, як більшість країн засудили агресію Росії проти України, яка, серед іншого, включала напади на всю сільськогосподарську інфраструктуру України – поля, склади, дороги, транспортні мережі, силоси, порти. Знову і знову ми чули заклики з усього світу, представленого в цій кімнаті, до Росії відкрити Чорне море для відвантаження українського зерна», - сказав Блінкен.
За його словами, під час саміту «був міцний консенсус, і Росія залишилася ізольованою, як це було багато разів з початку цієї війни».
Як раніше писав «Голос Америки», російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, який достроково покинув саміт, скаржився на те, що російська війна стала предметом критичної уваги його учасників і докоряв західним представникам за те, що він називав “русофобією”.
Хоча представники західних країн уникали контакту з Лавровим, він, як видно на оприлюднених російським МЗС фото, зустрівся з міністрами закордонних справ Бразилії, Індонезії, Індії та Аргентини. "План G-7 бойкотувати Росію на G-20 провалився", - написала речниця МЗС Росії Марія Захарова у своєму телеграм-каналі.
Блінкен припустив, що Лавров покинув саміт раніше через «чіткі повідомлення» та описав, як це відбувалося.
«Якби ви були міністром закордонних справ Лавровим, який сидів у цій кімнаті, ви б почули не лише хор засудження, коли мова зайшла про агресію Росії проти України, але ви б почули, як країна за країною наполягала на тому, щоб Росія випустила зерно з України, щоб воно потрапило на світові ринки. Єдине, що стримує – це блокада Росією чорноморських портів і Одеси», - сказав він.
За його словами, було важливо, що під час саміту Лавров почув засудження агресії Росії не лише країнами групи семи, а й багатьма іншими країнами.
Лавров, сказав він, після того, як провів ранок, «слухаючи практично всю G20 про російську агресію та про необхідність припинити блокаду Одеси», вирішив не брати участь у сесії з питань продовольчої безпеки.
Також Блінкен заявив про підтримку США зусиль ООН у партнерстві з Туреччиною щодо виведення українського та російського зерна на світові ринки.
«Нам потрібна ця ініціатива, щоб рухатися вперед, і нам потрібно, щоб Росія повністю з нею співпрацювала», - сказав він.
Блінкен закликав інші країни відігравати свою роль у розв’язанні цієї кризи. Він нагадав, що вже 98 країн підписали дорожню карту, запропоновану США, для вирішення найближчих гуманітарних потреб у зв’язку із продовольчою кризою.
США, сказав він, «надали майже 2,8 мільярда доларів на екстрену продовольчу допомогу Африці, Близькому Сходу, Латинській Америці та Карибському басейну», не рахуючи оголошених президентом Байденим на саміті Великої сімки ще 2,76 мільярдів доларів, які частково підуть на «довгострокові інвестиції для підтримки сільськогосподарського виробництва».
За його словами, найпростіший спосіб почати вирішувати продовольчу кризу, - «щоб Росія припинила агресію, закінчила війну або принаймні не заважала, коли йдеться про Одесу».
Також Держсекретар Білнкен оголосив про виділення ще майже 368 мільйонів доларів на підтримку українського народу, про що повідомив Голос Америки.
«Жодних ознак того, що Росія готова брати участь у змістовній дипломатії»
Також держсекретар зазначив, що агресія Росії проти України спрямована не лише проти українського народу, «але й є агресією проти основних принципів світового порядку».
«Росія веде війну, яка кидає виклик цьому порядку, а також кидає виклик суверенітету та незалежності України», - сказав Блінкен, зазначивши, що Росії не вдасться досягнути цих цілей.
«І якби ми допустили, щоб це відбувалося безкарно, якби ми не протистояли агресії Росії, тоді ми мали б порядок, у якому є верховенство сили, а не права, і в якому великі країни можуть залякувати менші. Це ні в чиїх інтересах. Це рецепт конфліктів у всьому світі. Це рецепт нестабільності. Це рецепт тих речей, які ми бачили в минулому в історії, за межі яких, як ми думали, ми вже вийшли», - наголосив держсекретар.
Блінкен нагадав, що США є рішучим прихильником порядку, який базується на принципах статуту ООН, Загальній декларації прав людини та багатьох інших міжнародних законах.
«Але ми також віримо, що порядок потрібно не лише захищати, але й реформувати. Він має брати до уваги те, яким є світ сьогодні, а не лише таким, яким він був 70 чи 80 років тому», - сказав він.
За словами держсекретаря США, війна в Україні завершиться дипломатичним шляхом і Сполучені Штати готові долучитися, але є проблема.
«Ми не бачимо жодних ознак того, що Росія зараз готова брати участь у змістовній дипломатії. Низка інших країн, тісно співпрацюючи з нами, протягом останніх місяців співпрацювала з Росією. Вони повідомляють те саме: жодних ознак того, що Росія готова до значущої дипломатії», - сказав Блінкен.
У цих умовах, зазначив держсекретар, мета США – продовжувати підтримувати Україну у сфері безпеки, надавати гуманітарну та економічну допомогу, аби, по-перше, змусити Росію взяти участь «у змістовній дипломатії» та посилити позицію України, коли нарешті сторони сядуть за стіл переговорів.
«Якщо ми побачимо будь-які ознаки того, що Росія справді готова долучитися до справжньої дипломатії та покласти край цій війні, звичайно, ми залучимося до цього», - сказав він.
Блінкен нагадав, що до початку нападу Росії на Україну, США були залучені в активні дипломатичні зусилля.
«Я витратив багато тижнів на це сам, зокрема з міністром закордонних справ Лавровим. У нас був процес НАТО-Росія. У нас була ОБСЄ», - сказав він.
Тоді, зауважив Блінкен, ставало все очевиднішим, що цілі Росії не стосувалися занепокоєнь щодо безпеки Росії з боку НАТО чи України. Головна причина полягала у тому, що Путін не визнавав Україну суверенною та незалежною державою та вважав, що її треба «включити до складу Росії».
«Про це він говорив у Санкт-Петербурзі буквально кілька тижнів тому. Ось це й є сутністю. Саме про це завжди йшлося. Це те, про що й далі буде. І доки Росія не змінить цю точку зору, це переконання та не захоче припинити агресію та залучиться до дипломатії, це триватиме, і ми продовжуватимемо підтримувати Україну та продовжувати тиск. Якщо є можливість для дипломатії, ми нею скористаємося», - сказав державний секретар США.
«Понад чотири місяці після цього жорстокого вторгнення КНР все ще підтримує Росію»
Прес-конференція відбулася після понад п’ятигодинної зустрічі держсекретаря США з державним радником Китайської Народної Республіки Ван І, під час якої, за словами Блінкена, йшлося про війну Кремля проти України та продовольчу безпеку.
Спілкуючись із журналістами, Блінкен сказав, що він висловив свою стурбованість роллю Китаю у війні та здивувався, як в цій ситуації можна залишатися нейтральним.
«Тепер ви чуєте від Пекіна, що він стверджує, що є нейтральним. Я б почав із того, що до цієї агресії досить важко бути нейтральним. Є явний агресор. Є явна жертва. Існує явний виклик не лише життю та засобам існування людей в Україні, але є виклик і міжнародному порядку, який Китай і Сполучені Штати як постійні члени Ради Безпеки мають підтримувати», - сказав він.
Також Блінкен зауважив, що насправді важко визначити дії Пекіна як нейтральні.
«Він підтримував Росію в ООН; це продовжується. Це посилило російську пропаганду. Повертаючись назад, навіть коли Росія накопичувала свої сили, президент Сі вирішив оголосити про «безмежне партнерство» з президентом Путіним. Лише кілька тижнів тому, 13 червня, під час розмови з президентом Путіним президент Сі чітко дав зрозуміти, що він підтримує це рішення», - сказав Блінкен.
«Понад чотири місяці після цього жорстокого вторгнення КНР все ще підтримує Росію. Це відлуння російської пропаганди по всьому світу. Це прикриття Росії в міжнародних організаціях. Я вважаю, що він уникає своєї відповідальності як член P5 (постійний член Рабезу ООН - ГА), як я вже сказав, і навіть бере участь у спільних військових навчаннях», - наголосив держсекретар.
Блінкен розповів журналістам, що намагався донести до свого співрозмовника, що настав час всім разом засудити агресора та вимагати, у тому числі, аби Росія закінчила війну та розблокувала вивіз українських продуктів харчування.
За словами держсекретаря, він також висловив стурбованість щодо «утиску свободи в Гонконгу, примусову працю, поводження з етнічними та релігійними меншинами в Тибеті, геноциду у Сіньцзяні», але, тим не менш, сказав він, обидві делегації визнали переговори «корисними та конструктивними».
Також під час прес-конференції Державний секретар висловив співчуття з приводу трагічної смерті колишнього прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе, мобілізацію та координацію спільних зусиль у відповіді на пандемію COVID-19, двосторонні зустрічі із партнерами та лідерство Індонезії в регіоні.
За результатами саміту, основна частина якого пройшла у п’ятницю, 8 липня, не було прийняте спільного комюніке.
