Спеціальні потреби

Дорожня карта для Гази, допомога Україні — теми візиту Блінкена країнами Близького сходу


Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув у Стамбул, Туреччина, 5 січня 2024 р. Фото: Reuters/Evelyn Hockstein
Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув у Стамбул, Туреччина, 5 січня 2024 р. Фото: Reuters/Evelyn Hockstein

Держсекретар США Ентоні Блінкен починає офіційну поїздку країнами Близького Сходу. У п'ятницю, 5 січня, він прибув до Туреччини.

Візит відбувається на тлі інтенсивних дипломатичних зусиль щодо постачання гуманітарної допомоги у спустошену війною Газу та посилення міжнародного тиску на Ізраїль, щоб зменшити кількість жертв серед палестинського цивільного населення.

Це четвертий візит Блінкена на Близький Схід від 7 жовтня, відколи угруповання ХАМАС здійснило напад на Ізраїль. Держсекретар відвідає Йорданію, Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Ізраїль, Західний берег Йордану і Єгипет.

Крім того, Блінкен відвідує союзників по НАТО – Туреччину та Грецію.

Греція «захищала регіональну морську безпеку» від початку війни проти України

У Греції, як повідомляв напередодні речник Держдепу Метью Міллер, Блінкен, серед іншого, обговорить подальшу підтримку України та забезпечення регіональної морської безпеки.

“Греція є важливим союзником НАТО, і він [Держсекретар Блінкен] з нетерпінням чекає, щоб поїхати туди і поговорити про підтримку Грецією України, яка фактично з початку конфлікту захищала регіональну морську безпеку. Будуть також інші питання, які ми обговоримо”, — сказав Міллер.

На питання журналістів, чи очікують США конкретних результатів щодо підтримки України Грецією, речник Держдепу відповів, що більше інформації буде після завершення зустрічей.

Наприкінці листопада американські ЗМІ повідомляли, що США вели переговори з Грецією про закупівлю боєприпасів для України.

Крім того, як повідомляла Національна агенція України з питань запобігання корупції, у листопаді три великі грецькі транспортні компанії припинили транспортування російської нафти, аби уникнути санкцій США. Тоді Україна виключила їх зі списку міжнародних спонсорів війни.

Туреччина – затяжний вступ Швеції до НАТО

У суботу у Туреччині Ентоні Блінкен, як очікується, проведе зустріч із президентом Ердоганом. Крім того, проведе низку зустрічей з іншими офіційними особами, повідомляють турецькі ЗМІ з посиланням на міністра закордонних справ країни Хакана Фідана.

Від Туреччини західні союзники очікують схвалення членства Швеції в НАТО. Деякі законодавці у США раніше заявляли, що затримують продаж Анкарі винищувачів F-16, допоки турки не підпишуть вступ Швеції до альянсу.

26-го грудня комітет із закордонних справ турецького парламенту дав добро протоколу про членство Швеції в НАТО, далі цей документ має схвалити повний склад Генасамблеї країни.

І хоча президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив ще в липні, що не заперечує проти членства Швеції, але наразі невідомо, коли Генасамблея виставить це питання на розгляд.

Держсекретар США наголосить на важливості захисту життя цивільного населення в Ізраїлі, на Західному березі річки Йордан і в Газі; на звільненні всіх заручників, які залишаються
Метью Міллер

На порядку денному також – ситуація в Газі.

Про протилежну позицію США та Туреччини на війну в Газі Голос Америки повідомляв раніше. Анкара вимагає від Ізраїлю негайного припинення вогню, США вважають, що Ізраїль має право оборонятися.

Описуючи мету поїздки Блінкена країнами Близького сходу, Держдепартамент заявив: “Під час своєї поїздки Держсекретар США наголосить на важливості захисту життя цивільного населення в Ізраїлі, на Західному березі річки Йордан і в Газі; на звільненні всіх заручників, які залишаються».

У заяві додається, що спільним зобов’язанням є сприяти збільшенню та стабільному постачанню життєво необхідної гуманітарної допомоги цивільному населенню Гази, а також відновленню в Газі основних послуг, а також «забезпеченню того, щоб палестинці не були примусово переміщені з Гази».

Окремо Держдеп наголосив, що США приділяють особливу увагу питанню про те, «як Газа має виглядати після закінчення конфлікту».

США розробляють післявоєнну дорожню карту

Ізраїль розпочав воєнну кампанію зі знищення бойовиків ХАМАСу після того, як ХАМАС здійснив рейд на південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року. За ізраїльськими даними, під час нападу було вбито близько 1200 людей і близько 240 взято в полон.

Офіційні особи відділу охорони здоров'я Гази, контрольоване ХАМАСом, стверджують, що принаймні 22 тисячі палестинців — переважно жінки та діти — загинули під час військового наступу Ізраїлю в секторі Газа.

Ми в кінцевому підсумку хочемо бачити, це возз’єднання Гази та Західного берега річки Йордан під палестинським керівництвом
Метью Міллер

США, а також Британія та ЄС, визнають ХАМАС терористичною організацією. Водночас Вашингтон виступає проти насильницького виселення палестинців із Гази і працює над післявоєнною дорожньою картою для палестинських територій.

"Газа знову не може служити стартовим майданчиком для терористичних атак проти Ізраїлю", – заявив у коментарі Голосу Америки речник Держдепу Метью Міллер.

“Те, що ми в кінцевому підсумку хочемо бачити, це возз’єднання Гази та Західного берега річки Йордан під палестинським керівництвом”, і “звичайно, у цьому не повинно бути жодної ролі ХАМАСу”, – додав представник Держдепу.

Ізраїль планує більш цілеспрямовану стратегію

У четвер, 4-го січня, міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант окреслив плани країни щодо наступного етапу їхньої операції у Газі. Новий підхід передбачає більш цілеспрямовану стратегію на півночі Гази та продовження переслідування лідерів ХАМАС на півдні.

У своїй заяві Галлант зазначив, що після війни Газа більше не буде під контролем ХАМАСу. Ізраїльська армія, за його словами, залишає за собою право на оперативну свободу у військовому плані, тобто вони можуть входити та виходити з Гази, коли вважатимуть за потрібне. І на цей період жодного ізраїльського цивільного не буде на території Гази.

Як повідомляється, Амос Гохстейн, старший радник президента США, також відбуде до Ізраїлю з наміром заспокоїти напруженість між Ізраїлем і Хезболлою.

Зустрічі високопосадовців США на Близькому Сході відбуваються в час, коли зростає ризик ширшого регіонального конфлікту, попри колективні зусилля західних і регіональних держав обмежити війну Ізраїлю та ХАМАСу в секторі Газа.

За заявами Держдепу, США залишаються “дуже стурбованими” ризиком поширення конфлікту на інші фронти після вбивства у вівторок в Бейруті одного з лідерів ХАМАСу Салеха аль-Арурі, який був тісно пов'язаний з генеральним секретарем “Хезболли” Хасаном Насраллою.

Ізраїльська армія заявила, що перебуває в стані підвищеної готовності через можливість нападу ліванського угруповання Хезболла.

Після атаки на аль-Арурі, Насралла у телевізійній промові сказав, що буде “відповідь і покарання”, але не вказував, що його сили мають намір посилити напади на Ізраїль.

“Дуже прямий сигнал” США до Хезболли

Як повідомив напередодні Держдеп, США надіслали “дуже прямий сигнал Хезболлі” та іншим організаціям у регіоні, що “зараз не час думати про подальшу ескалацію”.

“Ви бачили, як ми вживаємо заходи стримування, щоб передати це повідомлення. Ви бачили, як ми вживаємо дипломатичних кроків, щоб донести це. Ми продовжуватимемо доносити це”, — сказав речник Державного департаменту Міллер на брифінгу 3 січня.

Тимчасові сили ООН у Лівані також висловили стурбованість можливістю ескалації, водночас закликаючи всі сторони проявляти стриманість.

Раніше цього тижня тимчасовий прем'єр-міністр Лівану Наджиб Мікаті засудив удар, який призвів до смерті аль-Арурі, назвавши його злочином, навмисно спрямованим на втягнення Лівану в нову фазу протистояння.

Обидва угруповання – ХАМАС та Хезболла – мають підтримку Ірану. А іранські бойові союзники у Сирії, в Іраку та Ємені також здійснюють дистанційні напади на Ізраїль.

Гуманітарна допомога

Управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA) попередило, що Газа стає катастрофою в питанні охорони здоров’я громадськості, а недавнє масове переміщення людей на південь Гази лише сприяло спалаху захворювань.

З 7-го жовтня у Газі зафіксували понад 400 000 випадків інфекційних захворювань, близько 180 тисяч людей страждають на інфекції верхніх дихальних шляхів. За даними OCHA, зареєстровано понад 136 000 випадків діареї, половина з них – у дітей, яким менше 5-ти років.

“Гуманітарним працівникам зараз потрібен безпечний, постійний і безперешкодний доступ, щоб надати термінову життєво необхідну допомогу”, — заявили в OCHA.

Зусилля зі звільнення заручників

Тим часом тривають інтенсивні дипломатичні зусилля із повернення решти заручників, яких утримує ХАМАС на території Гази. Вважається, що ХАМАС та інші бойовики утримують близько 129 осіб.

Минулого тижня Єгипет запропонував план припинення воєнного конфлікту, який передбачає припинення вогню, поетапне звільнення заручників і формування палестинського уряду експертів для управління сектором Гази та Західним берегом.

За повідомленнями, деталі плану були розроблені з Катаром і представлені Ізраїлю, ХАМАСу, Сполученим Штатам і європейським урядам.

Утім голова політичного бюро ХАМАСу Ісмаїл Ханія заявив у вівторок, що заручники будуть звільнені лише на умовах ХАМАСу.

Державний департамент повідомляє, що повернення всіх заручників додому є “пріоритетом” для уряду США, але відмовився публічно коментувати переговори.

Дивіться також:

  • 16x9 Image

    Ірина Матвійчук

    Журналістка, репортерка, редакторка вебсайту. Цікавлюсь соціальними темами та історією. Для потенційних сюжетів завжди шукаю захопливі історії про українців у США, маловідомі сторінки історії, про неймовірні долі людей та бізнесів. Приєдналася до команди Української служби Голосу Америки у 2014 році. Перед тим працювала в журналі National Geographic та на "Радіо Свобода". Люблю читати книжки, створила у США книжковий клуб Books-R-Us Ukrainian. Із задоволенням подорожую в країни/регіони, які є непопулярними для туристів. Одружена, маю доньку.  

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG