Президент США Джо Байден в промові перед Генеральною Асамблеєю ООН у Нью-Йорку в середу наголосив на зусиллях США зізміцнення глобальної продовольчої безпеки, поповнення Глобального фонду для боротьби зі СНІДом та іншими пандеміями, вирішення проблем каналів постачання та кліматичної кризи.
У своїй промові Байден також зупинився на агресії Росії в Україні.
«Росія безсоромно порушила основні принципи Статуту ООН. Ніщо не є більш важливим, ніж чітка заборона країнам захоплювати територію свого сусіда силою», — сказав Байден про вторгнення в Україну.
Байден зазначив, що «Сполучені Штати мобілізували величезну допомогу в галузі безпеки, гуманітарної допомоги та прямої економічної підтримки Україні. На сьогоднішній день понад 25 мільярдів доларів. Наші союзники та партнери по всьому світу також активізувалися».
У п'ятницю посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що хоча лідери не ігноруватимуть Україну, ця тема не буде домінувати на зустрічі.
“Ми знаємо, що в той час, як ця жахлива війна вирує по всій Україні, ми не можемо ігнорувати решту світу. Конфлікти відбуваються деінде”, - сказала вона журналістам.
Грінфілд окреслила три пріоритети США для Генеральної Асамблеї: вирішення проблеми глобальної продовольчої безпеки; покращення глобальної охорони здоров'я та глобальної безпеки охорони здоров'я; дотримання Статуту ООН і визначення майбутнього Організації Об’єднаних Націй.
“Ми вважаємо, що зараз настав час захистити Організацію Об’єднаних Націй і продемонструвати світові, що вона все ще може впоратися з найгострішими глобальними викликами світу”, – сказала вона.
Спостерігачі кажуть, що Байден намагатиметься збалансувати інтереси США та європейських союзників щодо підтримки України та ізоляції Росії з вирішенням інших проблем, з якими стикається решта світу.
«США та союзники намагатимуться переконати незахідні країни, що, незважаючи на те, що Росія зосереджена на війні проти України, Захід також піклується про глобальну продовольчу кризу та [вона] стає глобальною рецесія, і що це вплине на країни, що розвиваються", - сказав Голосу Америки Річард Гован, директор Міжнародної кризової групи ООН.
Гован сказав, що на ранній стадії російського вторгнення в Україну західні дипломати вимагали підтримки України від своїх африканських та азійських колег, але не почули їх занепокоєння щодо продовольчої безпеки та економічних потрясінь, пов’язаних із цією війною.
"Зараз США та європейці справді намагаються показати, що вони розуміють економічні проблеми країн, що розвиваються, і що вони працюватимуть над вирішенням цих проблем", - сказав він.
Продовольча безпека та здоров'я
Після вторгнення Росії в Україну експорт продовольства та добрив з регіону був перерваний, що підштовхнуло ціни на продовольство після пандемії ще вище. За даними Всесвітньої продовольчої програми, близько 828 мільйонів людей щовечора лягають спати голодними.
Світ зараз далекий від досягнення мети ООН подолати голод до 2030 року, сказав Роб Вос, економіст Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики.
«Нам потрібно набагато більше інвестувати в сільське господарство та продовольчі системи, або, зокрема, змінити речі в продовольчих системах таким чином, щоб вони стали більш інклюзивними, щоб бідні люди могли отримати від цього більше переваг, щоб ціни на продовольство залишалися низькими, щоб вони були доступніші, а виробництво все більш стійким», — сказав Вос Голосу Америки.
Державний секретар США Ентоні Блінкен головує на саміті з продовольчої безпеки, що триває на полях Генеральної Асамблеї у вівторок. У середу Байден проведе конференцію Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією. США виділили 2 мільярди доларів і планують надати ще 4 мільярди доларів, щоб перекрити потребу у 18 мільярдів доларів.
"Як нагадав нам COVID-19, глобальні загрози здоров'ю не знають кордонів. Ми повинні боротися з COVID-19, мавпячою віспою та іншими спалахами, і ми повинні робити це разом", - сказала Томас-Грінфілд.
Реформа Ради безпеки
Сполучені Штати намагатимуться просувати зусилля з реформування Ради Безпеки ООН (РБ ООН), включаючи "формування консенсусу навколо раціональних і надійних пропозицій розширення членства в Раді Безпеки", - сказала Томас-Грінфілд.
РБ ООН складається з п’яти постійних членів із правом вето – Китаю, Франції, Росії, США та Великобританії, а також 10 непостійних членів, які обираються ГА ООН.
Хоча реформа РБ ООН — це ідея, яку обговорюють протягом десятиліть, США лише нещодавно заявили, що хочуть працювати над нею, сказав Гован.
«Я не думаю, що в адміністрації Байдена є чіткий план щодо того, як реформувати Статут ООН, - сказав Гован. - Але після нападу Росії на Україну в лютому багато дипломатів у Нью-Йорку запитували, чи ця організація відповідає [своїм] цілям, і США реагують на це загальне відчуття, що вам дійсно потрібні деякі реформи в ООН у світлі цього конфлікту".
Гован додав, що демонструючи готовність до реформ, адміністрація Байдена може загнати Китай і Росію в кут, підкресливши їхнє небажання реформувати раду, де вони мають право вето на важливі рішення щодо глобальної безпеки.
Томас-Грінфілд зазначила, що США утримувались і продовжуватимуть утримуватися від використання права вето, за винятком «рідкісних, надзвичайних» обставин. "З 2009 року Росія наклала 26 вето, 12 з яких були об'єднані з Китаєм, а США використовували наше вето лише чотири рази з 2009 року", - сказала вона.
Вона сказала, що Байден проконсультується з іншими лідерами під час сесії асамблеї високого рівня, щоб досягти консенсусу щодо розширення ради.
Спостерігачі кажуть, що перспективи реформи РБ ООН є туманними. Ключовий момент суперечки полягає в тому, чи слід створювати нові постійні місця і чи повинні вони мати право вето. Обговорюються пропозиції щодо створення нової категорії постійних членів без права вето.
