“Супервівторок” сформував чіткішу передвиборчу картину в США. За те, хто стане єдиним кандидатом від демократів, тепер позмагаються два важковаговики американської політики — сенатор Берні Сандерс та колишній віцепрезидент Джо Байден.
Нещодавно представники розвідки США заявили, що Росія намагається втрутитись у вибори і допомогти Сандерсу здобути номінацію. Американські медіа одразу ж згадали, що свій медовий місяць політик провів в СРСР, що в минулому він лояльно висловлювався про комуністичних лідерів, а у Сенаті послідовно голосував проти антиросійських санкцій.
Сам Сандерс заперечує свою прихильність до Росії й публічно критикує Володимира Путіна. Втім, ми вирішили перевірити, як він голосував у Сенаті щодо рішень, які стосувались протидії Росії та підтримки України, а також які заяви він робив з цього приводу. Про те, що нам вдалось з’ясувати, — читайте далі.
Записи не горять
Більшість санкцій США проти Росії були запроваджені після 2014 року — так само, як і рішення про військову підтримку України. Частину з них ініціював напряму президент, інші вводились урядом США, за решту голосував Конгрес. Як у таких випадках голосував особисто Берні Сандерс?
Берні Сандерс є одним з кількох американських сенаторів, які жодного разу не підтримали реального виділення військової допомоги Україні.
Почнемо з того, що він є одним з кількох американських сенаторів, які жодного разу не підтримали реального виділення військової допомоги Україні. З 2015 року її закладали в проекти оборонного бюджету США. Берні Сандерс щоразу голосував “проти”, а останні два роки не був присутній на розглядах оборонного бюджету.
Частково таку позицію пояснює його інтерв’ю 2014 року, в якому Сандерс критично висловився щодо військової підтримки України. На його переконання, збільшення видатків на оборону призвело б до бюджетного дефіциту й скорочення фінансування соціальних сфер. Ми звернулись офіс сенатора з проханням відповісти, чи він досі має таку позицію, але поки що не отримали відповіді.
Тепер коротко пройдемось по інших важливих актах, за які голосували в Сенаті:
Грудень 2012: Сенат ухвалив так званий “Акт Магнітського” — закон, який ввів персональні санкції проти російських посадовців, які причетні до переслідувань та порушень прав людини. Берні Сандерс був одним з чотирьох сенаторів, які проголосували “проти”. Тоді він не пояснив свого рішення, але у 2015 році підтримав розширення “Акту Магнітського”, яке дозволило накладати санкції на посадовців не лише Росії, а й будь-яких інших країн.
Березень 2014: В Сенаті погодили текст законопроекту на підтримку суверенітету, територіальної цілісності, демократії та економічної стабільності України. Він передбачав виділення фінансової допомоги Україні та запровадження санкцій проти низки українських та російських чиновників. Берні Сандерс проголосував “за”.
Грудень 2014: Сенат одноголосно ухвалив “Акт на підтримку свободи України”, який дозволив надавати військову допомогу Україні, передбачав підтримку у сфері енергетики, боротьбі з російською пропагандою та допомозі переселенцям. Акт також передбачав накладення додаткових санкцій на Росію. Берні Сандерс голосував “за”.
Червень 2017: Сенат підтримав важливе розширення санкцій проти Росії через її агресію в Сирії та Україні. В пакеті голосували також за санкції проти Ірану та Північної Кореї. Проти проголосували лише двоє сенаторів, один з них — Берні Сандерс. Згодом він заявив, що підтримує санкції проти Росії, але не погоджується з конкретними обмеженнями в цьому законі, що стосуються Ірану.
Cічень 2019: В Сенаті забракло голосів, щоб перешкодити Дональду Трампу послабити санкції проти компаній російського бізнесмена Олега Дерипаски. Берні Сандерс єдиний з усіх сенаторів не з’явився на голосування.
Грудень 2019: Сенат ухвалив оборонний бюджет США на 2020 рік, який включав санкції проти Північного Потоку-2. Берні Сандерс пропустив голосування, оскільки в той час був у Каліфорнії та готувався до теледебатів.
Як бачимо, кілька разів Сандерс все ж підтримував антиросійські законопроекти. Та поза цими випадками він здебільшого дотримувався іншої тенденції.
Чий Крим?
Гаразд, а як щодо публічних заяв? Берні Сандерс неодноразово засуджував агресивні дії Росії, але найчастіше мав на увазі її втручання в американські вибори.
В одній із його заяв зокрема йшлося: “Те, що Росія зробила у виборчому циклі 2016 року, заслуговує безумовного засудження. Це прямий напад на вільні демократичні системи, які контрастують з автократичною, націоналістичною клептократією Володимира Путіна та його прихильників серед російських олігархів. Російське втручання у вибори 2016 року є неприйнятним, і необхідно зробити все можливе, щоб цього не трапилось знову”.
Чи робив Сандерс якісь публічні заяви щодо агресії Росії в Україні? Так — передусім вони стосувались анексії Криму. В інтерв’ю 2014 року він засудив окупацію півострова і висловився на підтримку санкцій проти Росії. Втім, виступив проти військової підтримки України.
В серії дебатів у 2016 році Сандерс згадав, що його “хвилює військовий авантюризм Путіна в Криму та Україні”. Пізніше він додав, що треба “зробити все можливе для налагодження позитивних відносин з Росією”, але дії Путіна в Криму та Україні в жодному разі не можна залишати без відповіді.
Моя адміністрація дасть зрозуміти Росії, що додаткова агресія змусить США збільшити тиск, в тому числі розширити теперішні санкції.Берні Сандерс
Протягом президентської кампанії 2020 року Берні Сандерс виступив за розширення санкцій проти Росії в разі посилення її агресії. “Моя адміністрація дасть зрозуміти Росії, що додаткова агресія змусить США збільшити тиск, в тому числі розширити теперішні санкції”, — сказав Сандерс.
Проте на відміну від інших ключових кандидатів у президенти, знову оминув тему військової підтримки України. “Наразі наш головний пріоритет — тісно працювати з європейськими союзниками, щоб допомогти новому українському урядові виконати свої обіцянки з реформування економіки, покращення стандартів життя й суттєвого зменшення корупції”, — сказав Сандерс.
Медовий місяць в СРСР
В розпал президентської кампанії американські медіа згадали неоднозначні погляди Берні Сандерса у минулому. New York Times пише про його поїздку в СРСР у 1988 році, яку сам Сандерс назвав своїм медовим місяцем. Тоді він був мером міста Берлінгтон і відвідав російський Ярославль, щоб укласти договір про “братерство” між містами. Таким чином Сандерс намагався посприяти закінченню холодної війни та покращити відносини США та СРСР.
В самого Сандерса залишились хороші враження від поїздки. Після повернення він розповів журналістам, що люди в СРСР здалися йому досить щасливими й задоволеними, і що він не побачив у країні бідності.
Втім, журналістів New York Times насторожила реакція росіян на поїздку Сандерса. Вони оприлюднили листування радянського МЗС, де вказано, що влада СРСР розглядала встановлення братерських відносин із американськими містами як “один з найбільш корисних каналів для активного поширення пропаганди”.
Згодом радянські чиновники за сприяння Сандерса відвідали США. У записці перед поїздкою вони презентували керівництву свої плани, серед яких був детальна програма “інформаційно-пропагандистської роботи”.
Обмін між Берлінгтоном і Ярославлем, який продовжується донині, підтвердив довготривалі погляди Сандерса: зустрічаючись віч-на-віч, ми можемо зруйнувати бар’єри і стереотипи, які існують між людьми та їхніми урядами.Штаб Берні Сандерса
В штабі Берні Сандерса відреагували на оприлюднену інформацію так: “Мер Сандерс з гордістю приєднався до десятків американських міст, які хотіли закінчити холодну війну через програму міст-побратимів — її заохочував сам президент Рейган. Обмін між Берлінгтоном і Ярославлем, який продовжується донині, підтвердив довготривалі погляди Сандерса: зустрічаючись віч-на-віч, ми можемо зруйнувати бар’єри і стереотипи, які існують між людьми та їхніми урядами”.
Чого хоче Берні зараз
Сам Берні Сандерс визначає себе “демократичним соціалістом” і в передвиборчій програмі основний акцент робить на соціальній політиці. Питання оборони та зовнішньої політики США його турбують менше. І його виборців, імовірно, теж. Берні Сандерса підтримує переважно ліве крило демократичної партії. Також за нього голосує молодь і значна частина латиноамериканського населення.
В своїй програмі він обіцяє запровадити медичне страхування для всіх, повністю перейти на “зелені” джерела енергії, скасувати студентські борги та збільшити податки для багатіїв. Про зовнішню політику в нього згадано відносно мало — і загалом її визначає теза “вести зовнішню політику з фокусом на демократії, правах людини, дипломатії та мирі”. Також сенатор обіцяє зменшити військову присутність США закордоном та розширити повноваження Конгресу в прийнятті зовнішньополітичних рішень.
Зараз Берні Сандерс має високі шанси стати єдиним суперником Трампа на президентських виборах у листопаді. Втім, аналітики прогнозують, що він може виявитись зручним опонентом для чинного президента, оскільки за опитуваннями більшість американських виборців не готова віддавати свої голоси за демократичного соціаліста.
Дивіться також: Що означають результати найголовніших праймеріз демократичної партії.
