Журналістське розслідування виявило діяльність таємного фонду на суму $2,9 млрд., який, згідно з твердженням, політична еліта Азербайджану використовувала для оплати лобіювання своїх інтересів у Європі, а також для фінансування приватних інтересів.
“Проект висвітлення організованої злочинності та корупції” (Organized Crime and Corruption Reporting Project) стверджує, що схема діяла через чотири зареєстровані у Великій Британії “компанії-прокладки” упродовж 2012-2014 років.
Упродовж цього часу азербайджанський уряд кинув за ґрати понад 90 активістів-правозахисників, опозиційних політиків та журналістів (зокрема Хадіджу Ісмаїлову) з політично вмотивованими звинуваченнями… Тим часом принаймні троє європейських політиків та журналіст, які писали прихильні статті про режим та підприємців, які хвалили уряд, були серед реципієнтів грошей з “Азербайджанської пральні”
Гроші, йдеться у звіті, йшли на виплати лобістам, журналістам, підприємцям і навіть європейським політикам, щоб здобути прихильніше ставлення до Азербайджану.
OCCRP вважає, що одним з результатів діяльності фонду було пом’якшення міжнародної критики стану з правами людини, корупцією та іншими порушеннями в Азербайджані.
Зараз відбувається розслідування звинувачень про підкуп деяких членів Парламентської асамблеї Ради Європи, яка 2013 року проголосувала проти звіту, в якому Баку критикували за переслідування політичних дисидентів.
Результатів незалежного розслідування звинувачень, яке ініціювала Рада Європи, очікують наприкінці цього року.
Один з провідних банків Європи Danske Bank із Данії виявився ключовою ланкою у схемі, бо перераховував кошти у компанії-прокладки через своє відділення в Естонії.
Danske Bank у звіті звинувачують у недбалості з грошима сумнівного походження.
Розслідування OCCRP визнає, що отримувачі азербайджанських грошей у Європі не обов’язко знали, що ті кошти проходили через сумнівну схему.
Автори також вважають, що потрібен час для точного з’ясування джерел величезних коштів, але стверджують, що мають докази зв’язків низки компаній у схемі з сім’єю президента Азербайджену Ільхама Алієва.
Фінансову схему розкрито у співпраці часописів та організацій: Berlingske (Данія), OCCRP, The Guardian (Британія), Süddeutsche Zeitung (Німеччина), Le Monde (Франція), Tages-Anzeiger and Tribune de Genève (Швейцарія), De Tijd (Бельгія), Novaya Gazeta (Росія), Dossier (Австрія), Atlatszo.hu (Угорщина), Delo (Словенія), RISE Project (Румунія), Bivol (Болгарія), Aripaev(Естонія), Czech Center for Investigative Journalism (Чехія), and Barron's (США).
Дивіться також: Чим загрожує імплементація Мінських угод шляхом ухвалення законопроекту про реінтеграцію Донбасу
