Чи має шанс авторитаризм в Україні?

В Україні стали звичними політичні репресії, побиття правозахисників та зникнення журналістів. Так обґрунтовує вибір теми авторитаризму основною на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA одна із його організаторок Алла Тютюнник.

«У 20-річний ювілей Незалежності України влада заборонила людям збиратися на святкування біля пам’ятників Тарасу Шевченку. І щодня по всій Україні суди забороняють мирні протести, а на тих, хто все ж протестує, влада спускає озброєну кийками й сльозогінним газом міліцію», – пише у привітанні до гостей фестивалю Алла Тютюнник. Організатори, обираючи тему рік тому, не очікували, що диктатура та авторитаризм стануть актуальною темою для обговорення в Україні.

Під час круглого столу «Чи має шанс авторитаризм в Україні?» правозахисники, журналісти та громадські діячі в чергове підтвердили, що це залежить від самих українців та їх рішення.

«Поки президент буде жити у вкраденому Міжгір’ї, поки міністр юстиції їздить на вкраденому мерседесі, буде і авторитаризм. Поки ми це не припинимо», – зазначив правозахисник, член Української Гельсінської спілки з прав людини Микола Козирєв.
Такої ж думки і журналіст, керівник бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгор Соболєв:

«Це все буде відбуватися доти, доки ми не станемо вільними людьми, не будемо визначати правила, за якими ми хочемо жити, і не будемо самі обирати владу, яка буде забезпечувати нам ці правила». Якщо ж Януковича можна вважати тираном, то це «найзручніший тиран», за словами журналіста. «Він викликає сміх, зневагу, він відверто і по-дурному діє. Він не думає про завтрашній день», – каже Єгор Соболєв.

Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров зауважив, що наразі в Україні є елементи демократії, існують необхідні інститути, відбуваються протести. Для авторитарного режиму, на думку правозахисника, немає необхідних ознак.

«Який може бути в нас авторитаризм, коли наш лідер авторитету немає. Президент Янукович немає такого авторитету, з яким можливий авторитарний лад», говорить Євген Захаров. На думку правозахисника, навпаки сьогодні авторитарні тенденції йдуть на спад, не з’являються нові приклади політичних переслідувань.

На початку березня голова Гельсінської комісії США Крістофер Сміт вже заявляв, що після вироку Юрію Луценку Україна «сповзає до авторитаризму», а режим президента Віктора Януковича не ставиться серйозно до зобов’язань щодо прав людини і демократії в ОБСЄ.

Відповіддю на питання «Чи має шанс авторитаризм в Україні?» є історія, яка сталася під час фестивалю Docudays UA, вважає естонська режисерка Мар’яна Каат. Її фільм «Шахта №8» було терміново знято з конкурсу за вимогою української сторони, яка була співпродюсером стрічки. Фільм показує у неприглядному світлі містечко на Донеччині, де неповнолітні діти працюють у нелегальних копанках. Співпродюсер Олена Фетісова напередодні показу назвала фільм «постановочним та таким, що не відповідає жанру» і заборонила його участь у конкурсі фестивалю.

Мар’яна Каат прокоментувала такий крок, як відповідь на головне питання фестивалю. «Усі дії Олени (Фетісової), на мою думку, носять відверто політичний, замовний характер. Вважаю, що так вона могла вчинити тільки під впливом шантажу та погроз. Ось вам і однозначна відповідь на девіз фестивалю – «Чи має шанс авторитаризм в Україні?», – говорить режисерка.

Тим не менш, після того, як фільм «Шахта №8» з’явився на сайті Youtube, у одного із героїв почалися проблеми із міліцією, повідомляють правозахисники.