У Курській області РФ вже третю добу тривають бої, а 7 серпня там була оголошена надзвичайна ситуація. За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), українські війська вже просунулися вглиб російської території на 10 кілометрів. Знімки свідчать, що ЗСУ захопили понад 40 російських військовополонених на пункті пропуску "Суджа", є там і сильні пошкодження будівель.
У міноборони РФ повідомили, що підрозділи угруповання військ "Північ" спільно з ФСБ "продовжують знищувати збройні формування ЗСУ в Суджанському і Кореневському районах Курської області, які безпосередньо примикають до російсько-українського кордону". Українське командування ситуацію офіційно поки не коментують.
Радіо Свобода зібрало думки українських експертів на тему, кому вигідна атака на російську територію та до чого вона може призвести.
Попри відсутність офіційних коментарів від українського Генштабу, з огляду на відео з Курської області, зокрема і від місцевих жителів, можна зробити висновок, що на територію Росії зайшли саме військові ЗСУ.
"Треба нанести контрудар"
На думку керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, це може бути тактичний крок на відволікання сил супротивника.
"Коли ми бачимо, що ворог наступає на якомусь одному напрямку, треба спробувати нанести контрудар на тому напрямку, де ворог може не очікувати. Варіантів було не так багато. Або лівобережжя Херсонщини, але там складніше, тому що ми розуміємо, через Дніпро, і ворог все ж таки там має значні сили. Або безпосередньо на території Росії Білгородська чи Курська область", – пояснює Мусієнко.
У виборі між двома російськими областями, де можна було б зробити цей "контрудар", на думку Мусієнка, Курську область було обрано невипадково. Саме звідти планували наступ на Сумщину війська РФ, вважає експерт.
"Станом на кінець квітня в місті Суджа мало бути в стані бойової готовності угруповання, яке мало здійснити (або могло здійснити) наступальні дії на Сумщину. Про це попереджала українська воєнна розвідка. ... І тому ці дії зараз, з погляду військової ситуації, є абсолютно правильними. З метою відтягти ворожі сили, з метою створити для ворога виклик і намагатися заволодіти ініціативою там, де ми можемо це зробити. І там, де російські війська цього не чекають", – каже Мусієнко.
Також, на думку Мусієнка, цей прорив на територію РФ ретельно планувався. Однак ЗСУ, скоріш за все, не має на меті мати постійну присутність на території Росії.
"Мова йде про те, щоб проводити потужні рейди. Не такі, як ми бачили раніше у виконанні російських добровольців", – припускає експерт.
"Воєнне диво на наших очах"
Російська армія була абсолютно не готова до такого розвитку подій, зауважує експерт порталу Defense Express Іван Киричевський. На його думку, про це свідчить те, що ЗСУ змогли пройти за добу понад 20 кілометрів вглиб території РФ.
"Інакше б ЗСУ отримали обмеження, повторення лінії контрнаступу, тільки в більш обмежених масштабах. Тобто коли б ті самі кілька кілометрів, навіть не першу лінію оборони, а лінію забезпечення, наші війська проходили б кілька діб чи навіть кілька тижнів. А так, виходить, пройшли за день", - розповів Киричевський.
"Якщо писати по-простому, це ніби людина, щодо якої думали, що вона не може ходити, взяла і пробігла 4 кілометри. От вважайте це такого характеру воєнне диво трапилось на наших очах", – продовжує експерт.
ЗСУ могли зайти в Курську область, щоб унеможливити атаки з цієї території в бік Сумщини, розмірковує Киричевський:
"Росіяни й так зараз надто активно метають керовні авіабомби на Сумщину, якраз очевидно вважаючи, що там вже десь має бути тиловий ешелон забезпечення. З іншого боку, чим вони (армія РФ – ред.) далі зараз можуть наступати на Сумщину, якщо їм треба зосереджувати ті війська, які є, на стримуванні прориву? Повторюю ще раз, там могла бути цілком логіка, щоб не дати росіянам якраз розвинутий той наступ на Сумщину".
"Усі просто розбіглися"
Наступ у Курській області став повною несподіванкою, зокрема й тому, що ЗСУ відчувають дефіцит військових сил, коментує для проєкту "Кавказ.Реалії" незалежний військовий аналітик Ян Матвєєв.
"Ніхто не думав, що вони залучають великі підрозділи для такої атаки. Кордон захищений від звичайних загроз – прориву невеликих диверсійно-розвідувальних груп і окремих порушників. Жодні прикордонні сили ніколи й ніде не можуть зупинити регулярну армію. А розмістити вздовж кордону великі підрозділи російська армія не може – їх не вистачає", - розповів Матвєєв.
"Не здивований, що в підсумку Курську область прикривають строковики, всі інші просто розбіглися", – продовжує він.
Прогнозуючи розвиток ситуації, військовий аналітик Ян Матвєєв припускає, що ЗСУ можуть спробувати зайняти частину області або просунутися далі - можливо, у бік Курська, де розташовано аеродром Халіно, Курська АЕС, військові бази.
"Я б назвав це провалом російської розвідки й командної ланки. В ідеальній для російської армії ситуації вони повинні були засікти підготовку ЗСУ до прориву і вчасно підтягнути потрібні сили. Але цього, очевидно, зроблено не було", – підсумував Матвєєв.
Захопити Курську область, щоб потім обміняти?
На думку військового експерта Михайла Жирохова першу військову мету ця операція вже виконала – було зафіксовано перекидання російських військ з Донбасу.
Однак, каже він, якщо мета - захопити Курську область, щоб потім обміняти її на українські території, вона навряд є реальною.
"Щодо захоплення, наприклад, Курської, я ставлюся дуже скептично. Адже, по-перше, до неї ще 60 кілометрів від місця боїв. А по-друге, ну немає сенсу захоплювати, якщо тільки обміняти на Запорізьку область. Але це, знаєте, такий з фантастичних якихось областей сценарій", – розповів Жирохов.
Довго наступати на територію Росії у ЗСУ ймовірно теж не вийде, каже експерт. Адже логістика української армії може стати легкою здобиччю для російської авіації.
"З військового погляду ми (ЗСУ) будемо розтягувати комунікації. Все це угруповання, яке наступає, йому потрібне постійно паливо, постійно боєприпаси, постійна їжа. І чим далі ми будемо наступати, тим більше це буде розтягуватись. І оці комунікації розтягнуті, вони стануть об'єктом для ударів російської авіації", – підсумовує аналітик.
Зрив планів Путіна?
8 серпня 2024 року Володимир Путін провів відеозустріч із т.в.о. губернатора Курської області Олексієм Смирновим й побажав йому "мужності".
"Життя ставить перед вами неординарні, складні завдання з надання допомоги людям. Тут недостатньо тільки ваших професійних знань, навичок і досвіду, який у вас безумовно є. Це вимагає від вас у сьогоднішній ситуації відомої мужності, зібраності", – сказав Путін.
Напередодні ж Путін на нараді з урядом назвав прорив у Курську область "провокацією", він доручив низці цивільних відомств надати всю необхідну допомогу мешканцям постраждалого регіону.
На думку російського політолога Івана Преображенського, офіційна реакція Москви мало чим відрізняється від того, як Кремль традиційно реагує на подібні ситуації.
Основна реакція традиційна для російської влади – це намагатися удати, що все гаразд, каже він.
"Основна реакція очевидна і традиційна для російської влади – це намагатися зробити вигляд, що все гаразд, що власне і намагались зробити у Курській області, стверджуючи, що вони нібито всіх евакуювали. Ні, є якісь окремі потерпілі, але великої проблеми немає. А поміж тим, так звані воєнкори, тобто російські воєнні медіапропагандисти, розказують про те, що місто Суджа в оточенні, там тривають бої, російська армія не справляється, і так далі", - розповів політолог.
"ЗСУ вдалося взяти контроль над останньою працюючою газорозподільною станцією з перекачування газу в Європейський Союз транзитом через Україну з Росії. Тобто, очевидна військова поразка", – зазначив він.
Цікавим фактом, на думку Преображенського, є й те, чому Володимир Путін назвав прорив у Курську область саме "провокацією".
"Що означає провокація? Тут абсолютно здається незрозумілим, чому він вживає це слово. Звичайні бойові дії. Так, це вперше українські війська заходять на міжнародно визнану територію Росії самі. Не йдеться про те, що це якісь "російські корпуси», судячи з усього. Що ми можемо припустити? Ну, очевидно, що зараз йдуть постійні спроби з боку Росії почати якийсь переговорний процес на російських умовах. Тільки що відбувся наймасштабніший обмін з західними демократіями", - аналізує він.
Преображенський нагадує, що Росія напередодні після обміну в'язнями отримала певну кількість своїх шпигунів і кілерів, а взамін віддала США і Німеччині декількох російських політв'язнів, які виступали проти російської агресії щодо України.
"І були чутки, що Росія збирається зачепитися за цю тему. І від цього йти далі з переговорами і з Заходом, і з обмінами з Україною, можливо. Ось в цьому напрямку нам, очевидно, і треба дивитись. Тут провокація. Тобто щось відбувається, і це може бути зірвано наступом у Курській області", – вважає Преображенський.
Дивіться також:
