Що поєднує європейських крайньо-правих з ісламістами?

Щойно стало відомо, що розстріли учнів єврейської школи та рабина у Франції, а також вбивства французьких десантників є справою рук одинака – багато оглядачів заявили, що нападник може бути правим екстремістом. Всупереч популярності цієї думки, вже відомо, що вбивства скоїв ісламіст Мохамед Мера.

І все ж легкість з якою суспільство прийняло версію, що за брутальними злочинами стоять крайньо-праві, виникла не на порожньому місці.

Для єврейської спільноти Тулузи це був шок. У понеділок зранку біля релігійної школи зупинився мотоцикліст та відкрив вогонь. Загинули троє дітей та рабин.

За кілька днів до того було вбито французьких десантників. Через те, що вони були чорношкірими, багато хто запідозрив у злочинах крайньо-правих екстремістів, які виступають проти мігрантів та представників меншин.

Страх перед крайньо-правими став невід’ємною частиною європейської політики останніх років. І це виправдано. Варто лише згадати страшні вбивства, скоєні норвежцем Брейвіком минулого року. Була і інша версія – за жорстокими розстрілами у Тулузі стояли ісламісти.

Тож, здавалося б, діаметрально протилежні ідеології радикального ісламу та європейських крайньо-правих дуже сході в своєму презирстві до життя людей.

«Не можна не звернути увагу на те, що обидві версії вважались дуже ймовірними. Причому, більше людей вірили, що злочини – справа рук крайньо-правих», – каже дослідник екстремізму Марат Штерін.

Багато людей вважали, що вбивства в Тулузі стали наслідком загальної соціальної напруги у Франції, де нелегальна міграція широко дискутується в ході передвиборчої кампанії.

Аналізуючи розвиток подій, Марат Шерін, припускає, що той факт, що правий екстремізм у Франції не заборонений законом, зменшує ймовірність насильницьких злочинів з боку прихильників цієї ідеології:

«На мою думку, через те, що у Франції правий екстремізм не є суспільним табу і висловлювання таких поглядів не заборонено, ймовірність злочинних проявів з боку екстремістів значно менша. Вони можуть просто виговоритись з приводу того, що їх непокоїть».

Напад на єврейську школу у Тулузі привернув загальну увагу, бо його жертвами стали діти. Втім, євреї у Франції останнім часом часто стають жертвами антисемітизму.

«Антисемітизм об’єднує краньо-правих з ісламістами, хоч мотиви у них і різні. Одні сповідають певну політичну ідеологію, другі – незадоволені політикою Ізраїлю», – каже дослідник Університету Ноттінгему Метью Гудвін.

Вже відомо, що розстріли у Тулузі здійснив Мухамед Мера, француз алжирського походження, який заявляв, що належить до аль-Кайди. У четвер зранку його було вбито в ході штурму. Мера чинив шалений опір.

Влада Франції заявила, що він вбив солдатів, щоб помститись за участь Франці у військових операціях у ісламських країнах. Мера обирав солдатів арабської зовнішності, бо вважав, що вони зрадили інших арабів. Ймовірно, напад на єврейську школу було мотивовано незадоволенням політикою Ізраїлю.

Якими б не були його мотиви, злочини Мери призвели до акцій солідарності за участі різних етнічних та релігійних менших. Всі ці люди єдині в тому, що людиноненависництво та жорсткість не мають виправдання, хай би що було їх джерелом.