Порятунок кіпрських банків - тема номер один у Москві та Брюсселі, адже невеликий острів уже давно став популярною офшорною зоною з пільговим оподаткуванням для багатьох країн, у першу чергу пострадянських. Тому, у чевтер в російській столиці зустрілися очільник Кремля, делегація з ЄС на чолі з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу та представники міністерства економіки Кіпру. Головне питання – хто дасть гроші на порятунок кіпрської банківської системи. Якщо відповіді не знайдуть, то постраждає і Україна, переконують економісти.
«На Кіпрі свої гроші зберігали не тільки олігархи, але й представники середнього та великого бізнесу. Зараз ми маємо ситуацію, коли вже майже тиждень немає доступу до тих грошей. Не до якогось їх відсотку, який хочуть конфіскувати, а повністю до всієї суми. Ці гроші повинні були б використовуватися для виплати заробітних плат, податків. Пророкувати, як само замороження грошей вплине - неможливо, але безпосередній вплив ми відчуємо», - сказав «Голосу Америки» колишній заступник голови Нацбанку України Сергій Яременко.
Кіпр - найбільший іноземний інвестор в Україну. Близько 4100 мільйонів доларів інвестицій у минулому році прийшло саме звідти. Але економісти одразу уточнюють, що це гроші українського бізнесу, який так намагався уникнути національної системи оподаткування. Те, що зараз ці гроші застрягли на рахунках кіпрських банків, може негативно вплинути на економіку країни, вважають експерти.
За розрахунками виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера Олега Устенка щонайменше 3,5 мільярдів євро українських грошей зависло на кіпрських рахунках, інші економісти говорять про суми до 16 мільярдів євро. Доки ситуація не стане більш визначеною, доступ до цих грошей буде закритим.
Наприклад, за словами генерального директора «Експерт Україна» Олександра Харебіна, якщо припустити, що інформація, яку оприлюднювали деякі українські ЗМІ, що резиденцією Межигір’я володіє кіпрська компанія - вірна, то зараз вона не зможе оплатити за опалення та електроенергію, тому що рахунки на Кіпрі заморожені.
«Якщо подивитися структуру інвестицій з Кіпру, то скоро можуть зупинитися всі металургійні заводи, «Приватбанк» перестане виплачувати гроші… тому, що всі транзакційні центри знаходяться на Кіпрі, а як там буде - поки невідомо», - сказав Харебін.
Криза на Кіпрі має ще одну загрозу для України, а саме, ідея ввести одноразовий збір з рахунків приватних вкладів у місцевих банках. У четвер стало відомо, що влада Кіпру остаточно відмовилася від цієї ідеї. Вона полягала у тому, щоб власники депозитів більше 100 тисяч євро заплатили одноразовий збір 15,6%. Експерти говорять, що українська влада могла б взяти і собі за практику кіпрський сценарій - вирішувати фінансові проблеми за рахунок грошей власників депозитів.
«Якщо Європі можна, то чому не можна нам? Кіпр показав, що нічого святого зараз не існує, гроші перестали мати святість, приватна власність перестала мати святість, якщо це зроблять там, то чому не зробити тут», - сказав Харебін.
«Фактично, ідея була забрати щонайменше 10% на приватних рахунках. Що заважало б Азарову вчинити так само. Це б вирішило усі фінансові проблеми України, і проблеми б з МВФ відійшли на задній план. Це страшний прецедент. Якщо Кіпр з подачі Європи міг забрати частину приватних вкладів, то чому вкладник в Італії, Іспанії чи Україні може бути спокійним за свої гроші у банку?», - сказав доктор економічних наук Олексій Плотніков.
Утім, Яременко вважає, що поки такий сценарій маловірогідний, адже Україна не має приводу для чогось подібного. Економіка Кіпру будувалася на банківському механізмі, а коли його не змогли більше зберігати, то виникла потреба у великій сумі грошей, яка дорівнює обсягу річного ВВП країни.
«Загалом, це не повинно відбитися на курсі валюти в Україні. У когось можуть з’явитися підозри до нашої банкової системи, хтось може кинутися продавати євро і купувати долар, хтось може відчути нестачу фінансового ресурсу для поточних операцій», - сказав Яременко.
Утім, ще під час свого виступу перед журналістами у вівторок, прем’єр-міністр України Микола Азаров запевнив, що кіпрська криза менше вплине на Україну, ніж на Росію. Також він сказав, що ця ситуація є доказом для тих, хто вважав кіпрські банки хорошими – зберігати гроші в Україні – надійніше.
«На Кіпрі свої гроші зберігали не тільки олігархи, але й представники середнього та великого бізнесу. Зараз ми маємо ситуацію, коли вже майже тиждень немає доступу до тих грошей. Не до якогось їх відсотку, який хочуть конфіскувати, а повністю до всієї суми. Ці гроші повинні були б використовуватися для виплати заробітних плат, податків. Пророкувати, як само замороження грошей вплине - неможливо, але безпосередній вплив ми відчуємо», - сказав «Голосу Америки» колишній заступник голови Нацбанку України Сергій Яременко.
Кіпр - найбільший іноземний інвестор в Україну. Близько 4100 мільйонів доларів інвестицій у минулому році прийшло саме звідти. Але економісти одразу уточнюють, що це гроші українського бізнесу, який так намагався уникнути національної системи оподаткування. Те, що зараз ці гроші застрягли на рахунках кіпрських банків, може негативно вплинути на економіку країни, вважають експерти.
За розрахунками виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера Олега Устенка щонайменше 3,5 мільярдів євро українських грошей зависло на кіпрських рахунках, інші економісти говорять про суми до 16 мільярдів євро. Доки ситуація не стане більш визначеною, доступ до цих грошей буде закритим.
Наприклад, за словами генерального директора «Експерт Україна» Олександра Харебіна, якщо припустити, що інформація, яку оприлюднювали деякі українські ЗМІ, що резиденцією Межигір’я володіє кіпрська компанія - вірна, то зараз вона не зможе оплатити за опалення та електроенергію, тому що рахунки на Кіпрі заморожені.
«Якщо подивитися структуру інвестицій з Кіпру, то скоро можуть зупинитися всі металургійні заводи, «Приватбанк» перестане виплачувати гроші… тому, що всі транзакційні центри знаходяться на Кіпрі, а як там буде - поки невідомо», - сказав Харебін.
Криза на Кіпрі має ще одну загрозу для України, а саме, ідея ввести одноразовий збір з рахунків приватних вкладів у місцевих банках. У четвер стало відомо, що влада Кіпру остаточно відмовилася від цієї ідеї. Вона полягала у тому, щоб власники депозитів більше 100 тисяч євро заплатили одноразовий збір 15,6%. Експерти говорять, що українська влада могла б взяти і собі за практику кіпрський сценарій - вирішувати фінансові проблеми за рахунок грошей власників депозитів.
«Якщо Європі можна, то чому не можна нам? Кіпр показав, що нічого святого зараз не існує, гроші перестали мати святість, приватна власність перестала мати святість, якщо це зроблять там, то чому не зробити тут», - сказав Харебін.
Якщо Європі можна, то чому не можна нам? Кіпр показав, що нічого святого зараз не існує, гроші перестали мати святість, приватна власність перестала мати святість, якщо це зроблять там, то чому не зробити тут.Олександр Харебін
«Фактично, ідея була забрати щонайменше 10% на приватних рахунках. Що заважало б Азарову вчинити так само. Це б вирішило усі фінансові проблеми України, і проблеми б з МВФ відійшли на задній план. Це страшний прецедент. Якщо Кіпр з подачі Європи міг забрати частину приватних вкладів, то чому вкладник в Італії, Іспанії чи Україні може бути спокійним за свої гроші у банку?», - сказав доктор економічних наук Олексій Плотніков.
Утім, Яременко вважає, що поки такий сценарій маловірогідний, адже Україна не має приводу для чогось подібного. Економіка Кіпру будувалася на банківському механізмі, а коли його не змогли більше зберігати, то виникла потреба у великій сумі грошей, яка дорівнює обсягу річного ВВП країни.
«Загалом, це не повинно відбитися на курсі валюти в Україні. У когось можуть з’явитися підозри до нашої банкової системи, хтось може кинутися продавати євро і купувати долар, хтось може відчути нестачу фінансового ресурсу для поточних операцій», - сказав Яременко.
Утім, ще під час свого виступу перед журналістами у вівторок, прем’єр-міністр України Микола Азаров запевнив, що кіпрська криза менше вплине на Україну, ніж на Росію. Також він сказав, що ця ситуація є доказом для тих, хто вважав кіпрські банки хорошими – зберігати гроші в Україні – надійніше.
