Підприємець мав розбити 10 мільйонний «президентський» парк, але зробити цього не зміг і – став знаменитістю
44-ий президент США - Барак Обама, незабаром поповнить клуб колишніх лідерів країни. Певним чином йому не пощастило, принаймні поки що не буде його гігантської статуї. Через економічну кризу, з якої Обамі довелося виводити країну, припинив існувати унікальний президентський парк у Вірджинії. Саме там було споруджено велетенські монументи усім сорока трьом попередникам Обами.
Однак утримувати таку розвагу виявилося за дорого. Унікальні скульптури ледве не перетворилися на уламки. Однак, приватний підприємець врятував президентів і має на них амбітні плани – створити музей у вигляді Білого дому.
Зараз бетонні пам’ятники колишнім американським президентам мусять уживатися між бур’янів та чагарників. Всього три години їзди від Вашингтона, де колись їх прототипи були господарями Білого дому, тепер вони знайшли новий прихисток – на фермі у Вірджинії.
На їх спорудження інвестори витратили десять мільйонів доларів, і все це – лише заради того, щоби вже за кілька років зрозуміти, що утримання президентського парку їм не до снаги. Саме тоді на горизонті з’явився підприємець Говард Генкінс, який займається переробкою бетону.
«Територію, на якій був президентський парк, придбала компанія з орендування автомобілів. Її представники попросили мене прибрати ділянку, де були скульптури. Треба було розбити цементні підмурки й самі статуї. Я не став поспішати, а тоді - запитав у них: чи не будуть вони проти, якщо я просто заберу монументи собі?», - пригадує Говард Генкінс.
Спершу Говард навіть не до кінця уявляв: як буде перевозити такі солідні за розмірами бетонні фігури. Президентів міряли в довжину й ширину, аби пересвідчитися, що ті не застрягнуть у дорозі під мостами. Однак в перший же день розкололося одразу кілька бетонних президентів. Дехто пав символічно – так, у Лінкольна, який був смертельно поранений пострілом у голову, відкололася частина потилиці. Не пощастило й одному з батьків-засновників американської незалежності – Джефферсону.
«Монумент Джефферсону також серйозно постраждав, - констатує Говард. – Ви можете побачити, що ось ця його частина металева. А всередині він абсолютно порожній. Але це не страшно. Ми його підлатаємо. Ось тут натягнемо металеву сітку й всю цю діру замажемо цементом».
Про бетонних господарів Білого дому Генкінса написало кілька видань. Відтак журналісти з усіх куточків світу почали приїжджати в гості до чоловіка, який на власному господарстві розмістив цілу армію настільки великих американських президентів, що побачити їх можна із космосу. На зв’язок вийшли навіть агенти Секретної служби, щоб поділитися історіями.
Мій проект має справу з усіма аспектами, які стосуються нашого уряду та наших лідерівГовард Генкінс
«Мій проект має справу з усіма аспектами, які стосуються нашого уряду та наших лідерів, – хвалиться Генкінс. – А в Секретної служби є дуже багато історій про те, як вони охороняли наших президентів. Двоє з тих, хто звернувся до мене – працювали з Джоном Кеннеді – вони були його охоронцями. Казали, що з часом ми довідаємося про нього ще більше».
Нині Говарду Генкінсу доводиться показувати пам’ятники не лише журналістам. Інколи серед ночі, він відловлює біля монументів також шукачів екстриму й школярів, які на власний ризик пробираються до бетонних гарантів через ліс і глиняний кар’єр. Але Говард переконаний одного дня – він втілить проект повернення президентів широкому загалу.
«Ми вже почали цей проект. На території нашої власності і в Ричмонді ми збудуємо Білий дім настільки близький до оригіналу, наскільки можна собі уявити. Він буде відкритий для екскурсій і навіть міститиме готель. Ми хочемо, щоб у ньому також були актори, які будуть виконувати ролі президентів. У них буде президентський розпорядок дня і навіть деякі традиційні заняття, як то – помилуванням індичок на День подяки», – радіє підприємець.
На території нашої власності і в Ричмонді ми збудуємо Білий дім настільки близький до оригіналу, наскільки можна собі уявитиГовард Генкінс
Говард Генкінс сподівається на допомогу благодійників. Він переконаний: історію власної країни мають рятувати саме ті люди, які мають для цього фінансові можливості.
«У вас повинна бути можливість, щоби реалізувати такі проекти, – наполягає він. – Не кожен зміг би просто собі виїхати і зробити те саме, що зробив я. Я прийняв таке рішення, бо у мене було необхідне для цього обладнання і місце – для встановлення пам’ятників. Навряд би хтось подзвонив якомусь невідомому й сказав – Джо, ти не хотів би їх забрати? Джо просто не було б де їх притулити».
На саме лише перевезення монументів Говард Генкінс витратив понад 50 тисяч доларів із власної кишені, але на цьому він не планує зупинятися.
«Я не буду зводити нові пам’ятники президентам на своїй землі. Адже потім їх треба буде перевозити. Але коли, на новій ділянці, ми відкриємо «Президентський парк», то вже там ми спорудимо пам’ятники і Обамі, й Трампу», - обіцяє Говард Генкінс.
Говард Генкінс каже, земля, на якій нині знаходяться статуї не випадкова: вона належала його англійським предкам ще до того, як Америка стала Америкою. Звідси і його почуття патріотизму, й бажання дбати про історію своєї країни, що постала з мрії іммігрантів жити краще. Він нарікає – на жаль, зараз ставлення до іммігрантів у США змінилося. А отже саме час нагадати людям – із чого все починалося.
Дивіться також: У Києві склала присягу ювілейна, 50-та, група волонтерів Коpпусу миру США
