Відносини між Росією і США дійшли до найбільш небезпечної межі з середини 60-х років минулого сторіччя. Про це заявив колишній постпред США у НАТО Іво Даалдер. Він, разом з іншими експертами, брав участь у дискусії, яка відбулася в аналітичному центрі «Рада з міжнародних відносин» у Нью-Йорку і мала назву «Що робити з Росією?».
Вашингтону слід переглянути свою політику щодо Росії, заявив колишній постпред США у НАТО Іво Даалдер, виступаючи у «Раді з міжнародних відносин» у Нью-Йорку. На його думку, експеримент з інтеграції Росії в західні інститути тривалістю у 28, завершився провалом, і тепер Сполучені Штати «повинні подумати про стримування».
Це означає, що Росії необхідно дати зрозуміти, де проходить червона лінія, перетин якої потягне за собою серйозні наслідки для Москви. У зв'язку з цим колишній дипломат підтримує кроки, зроблені останнім часом НАТО.
«Я думаю, що була проведена чітка червона лінія, яка добре зрозуміла росіянам, і яка окреслює територію НАТО, - заявив Іво Даалдер, колишній постпред США при НАТО. - Сьогодні прапор НАТО майорить в кожній країні Східної Європи. У кожній з цих країн також дислоковані американські війська, чого не було до подій в Україні».
Усі кандидати, які мають реальні шанси стати наступним президентом США, займають дуже жорсткі позиції щодо Путіна
Ключовим фактором для розуміння ситуації, що склалася, експерти, які брали участь у дискусії в Нью-Йорку, вважають порушення Росією європейських кордонів - саме так вони розцінюють анексію Криму і підтримку Росією сепаратистів на сході України.
Вони вважають будь-який «розмін України на Сирію» неможливим і наполягають на дотриманні Росією Мінських угод як умови, необхідної для зняття санкцій.
«Обіцянка зберігати санкції до тих пір, поки не будуть дотримані Мінські угоди, залишається червоною лінією не лише для Європи, але і для США. Відхилення від цієї позиції буде дуже поганим сигналом для Росії», - говорить Гейді Кребо-Редікер, старший науковий співробітник «Ради з міжнародних відносин».
У той же час експерти вважають за необхідне поєднувати політику військового стримування з діалогом з Росією на всіх рівнях, щоб бути впевненими, що відносини не виходять з-під контролю.
«Те, чого ми точно не хочемо, - так це, щоб ця конфронтація вилилася у війну між нами і Росією, - підкреслив Іво Даалдер. - Якщо ми не говоримо один з одним, якщо ми не знайдемо способу підтримки діалогу, політика стримування може затягнути нас у дуже небезпечну спіраль».
У свою чергу, директор програми вивчення американо-російських відносин Гаррімановского інституту Кімберлі Мартен вказує на ущемлену гордість Росії, яка втратила статус наддержави, як на ще одну причину тримати канали зв'язку з Москвою відкритими.
Експеримент з інтеграції Росії в західні інститути тривалістю у 28, завершився провалом
«Навіть якщо переговори будуть безрезультатні, важливо тримати канали зв'язку відкритими. Частково тому, що переговори свідчать про те, що ми вважаємо Росію рівноправним партнером, - говорить Кімберлі Мартен, професор коледжу Барнард Колумбійського університету. - Потрібно пам'ятати, що під час «холодної війни» переговори про контроль над озброєннями тривали роками і в короткостроковому плані не приносили результатів. Але в підсумку ми вийшли на угоди, які були вигідні обом сторонам».
«Росія більше не є наддержавою»: там немає ні чіткої ідеології, ні Комуністичної партії з її інститутами
Серед можливих галузей співробітництва професор Мартен перерахувала Арктику, охорону навколишнього середовища і космос. У той же час, вона вважає, що найближчим часом серйозних зрушень в американо-російських відносинах очікувати не варто.
На думку Кімберлі Мартен, «всі кандидати, що мають реальні шанси стати наступним президентом США, займають дуже жорсткі позиції щодо Путіна. Деякі кажуть, що Путін поважає силу. Але проблема в тому, що якщо ця жорсткість ущемляє його інтереси, це може дати йому привід для підвищення рівня мілітаризму і роздмухування нових конфліктів у світі».
Експерти не згодні з тим, що зараз має місце нова «холодна війна», оскільки «Росія більше не є наддержавою»: там немає ні чіткої ідеології, ні Комуністичної партії з її інститутами.
«З одного боку, ситуація менш небезпечна, оскільки більше немає того противника, який у нас був раніше. З іншого - ситуація набагато більш небезпечна, оскільки її наслідки в меншій мірі передбачувані», - резюмувала професор Мартен.
Дивіться також: Права людини у Криму в жахливому стані - експерти
