Ніде в Європі немає таких високих акцизних ставок, як в Україні – експерт

Київ – Вступ України до Світової організації торгівлі понад три роки тому спричинив реструктуризацію у кількох економічних галузях країни, серед іншого, у сільському господарстві. Так, серйозних втрат зазнали виробники цукру і тваринництва. Нині ж українські селяни міркують над тим, як на їхню працю вплине можливе утворення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, яка може бути підписана у листопаді цього року. При цьому виробники сільськогосподарської продукції не сподіваються на допомогу урядовців і чиновників, ба більше – дехто з селян нарікає, що останні захищають інтереси великого бізнесу в агропромисловому комплексі, залишаючи осторонь проблеми фермерів і кооперативів.

Фермер Анатолій Турак керує приватно-орендним підприємством у селі Угринів на Волині, яке разом з односельцями повністю реконструював у 2007 році. Нині фермерське господарство має більш як тисячу голів рогатої худоби. Більшість тварин – це корови, яких Турак називає «красунями-годувальницями». Адже продукція, яку виробляє ферма – це молочні вироби.

«Виробляємо на добу 17 тонн молока. Коли виникло питання, куди таку кількість якісного молока продавати, то стали його здавати на виробниче підприємство «Галичина», – розповів Турак Радіо Свобода. – Це була гарна співпраця. Але ми хотіли самі переробляти і реалізовувати свою молочну продукцію, тож пішли цим шляхом розвитку».

Шлях до цього фермер розпочав поїздками по Україні, а закінчив мандрівкою до Ізраїлю, де на одному з заводів придбав обладнання для маленького підприємства з переробки молока. За рік, що минув після його встановлення в Угринові, фермер успішно продає свою молочну продукцію в мережі магазинів у Рівненській і Волинській областях, експортує до Білорусі й Польщі.

При цьому Турак сподівається, що влада не стане – уже вкотре – реформувати сільськогосподарську галузь, наприклад, збільшуючи податок на додану вартість, що пропонують урядовці.

«Нині податкова політика, яка працює в аграрному секторі, цілком сприятлива. Погано, що йдуть пропозиції від Кабінету міністрів і парламенту, що я їх у ЗМІ чую, що вони можуть змінити податкове законодавство у гіршу сторону. Наприклад, нині ми не платимо податок на додану вартість. Я чую, що уряд пропонує ввести податок, і тоді це будуть несприйнятливі умови для ведення аграрного бізнесу», – вважає Турак.

Село без пільг – село без перспективи

Скасування податкових пільг боляче вдарить по сільському господарству, значно знизить інвестиційний рейтинг галузі і не дозволить українським селянам на рівних конкурувати з європейськими виробниками. Так вважає співголова Української агропромислової конфедерації Леонід Козаченко.

«За нашими прогнозами, якщо уряд скасує податкові пільги, близько 80 відсотків сільськогосподарських підприємств стануть збитковими. Менше ніж 20 процентів виробників будуть мати невеликий прибуток. Рентабельність галузі буде у межах 2-3 відсотків, а можлива й нульова рентабельність», – заявив Козаченко журналістам.

За нинішніх обставин, коли у багатьох регіонах світу виникають проблеми з продовольством, а в зоні євро криза, – саме сільськогосподарське виробництво в Україні може стати одним із головних наповнювачів держбюджету через збільшення імпорту зерна, молочної продукції, меду, цукру тощо, наголосив Козаченко.

Виноробство знищують акцизи

Не менше проблем і в українських виноробів, які намагаються позбутись «опіки» держави у вигляді великих акцизних зборів. Як розповідає заступник голови спілки «Укрвинпром» Володимир Кучеренко, тільки в Україні існують такі акцизи, яких немає в інших країнах світу.

«У нас недосконала законодавча база, яка б дозволяла на рівних конкурувати малим, середнім і великим виробникам. Чомусь лише в державі Україна існують такі акцизи, яких не існує, мабуть, у жодній іншій державі світу. Молдова вже зрозуміла, що вино – це продукт харчування, так до виноробства і ставляться в економічно розвинених країнах. Українські акцизи на винну продукцію не зрозумілі виноробам. Наші виробники за таких умов не можуть конкурувати з молдовськими і європейськими виробниками», – каже Кучеренко.

Він повідомив Радіо Свобода, що українська ліцензія на виробництво коштує приблизно 700-800 гривень, а оплата за ліцензію на право оптової торгівлі для всіх виробників виноробної продукції становить 500 тисяч гривень на рік. Тож говорити про захист виробника не доводиться, зазначає експерт.

Урядові обіцянки лише на словах...

Кабінет міністрів готовий надати поштовх розвиткові сільського господарства, що у свою чергу дозволить збільшити кількість робочих місць у цій та супутніх галузях економіки. Про це прем’єр-міністр Микола Азаров заявив на засідання уряду 10 квітня.

Міністр економіки Ігор Прасолов пообіцяв переглянути ситуацію з оподаткуванням у галузі. Ба більше, за його словами, уряд зробить усе, щоб привернути до сільського господарства інвестиції.

«Достатньо швидко збільшити обсяги виробництва і наповнити ринок товаром може сільське господарство. Треба допомогти йому! До того ж, сільське господарство при зростанні виробництва потягне за собою машинобудування. Ми розуміємо, що сільське господарство – одна з найважливіших галузей української економіки», – зазначив Прасолов журналістам.