Москва – Напередодні Різдва 1979 Радянський Союз вторгся в Афганістан, відправивши в цю країну тисячі своїх солдатів. Це була спроба покласти край громадянській війні і підтримати союзника в боротьбі з ісламськими повстанцями. Наслідком цього стала війна чужими руками.
США і арабські держави озброїли ісламських моджахедів, які билися з підрозділами радянської армії. Після десятиліття кривавих зіткнень, які коштували життя приблизно мільйону мирних жителів, десяткам тисяч моджахедів і 15 тисячам радянських солдатів, СРСР вивів свої війська з Афганістану.
Директор музею афганської війни в Москві Єгор Єрін сам брав участь у бойових діях.
Стоячи на тлі стіни з фотографіями москвичів, убитих в цій війні, він каже: «Ми думали, що за дев’ять років можна було б зробити більше, щоб зупинити війну. Ми не планували воювати так довго. Афганістан показав нам, що важкі, затяжні конфлікти лягають важким тягарем на уряд».
З кінця вересня Росія завдає військові удари в Сирії, заявляючи, що вони спрямовані проти терористичного угрупування «Ісламська держава». Однак західні лідери стверджують, що більшість ударів спрямована не проти «Ісламської держави», а проти ворогів російського союзника, президента Сирії Башара Асада. При цьому коаліція на чолі з США завдає ударів по позиціях «ІД» вже кілька місяців.
Ситуація викликає побоювання про можливу війну чужими руками, подібної до афганської.
Різниця є. Російські учасники війни в Афганістані визнають, що вона була помилкою.
«Звичайно ж, не потрібно було відправляти армію в Афганістан, – говорить голова Російського союзу ветеранів Афганістану Олександр Разумов. – Чому це було помилкою? Тому що нам потрібно було знати історію цих сміливих людей, які люблять свої пустелі і гори і ніколи не дозволять, щоб іноземці управляли їх країною – якими б великими ідеями вони не керувалися».
Ветерани, проте, вважають, що аналогічний конфлікт у Сирії навряд чи триватиме так довго, оскільки сухопутні війська в ньому не беруть участі.
Розмова повторює урядову позицію: єдина реальна загроза виходить від супротивників Дамаска, яких влада колективно називає «терористами». За його словами, у конфліктів в Афганістані та Сирії мало спільного.
«Різниця величезна. Що стосується тактики, то зараз ми забезпечуємо тільки підтримку з повітря, – говорить він. – Сирійська армія діє на землі. Хоча я б сказав, що без наземної операції це не буде настільки ефективною».
Але хоча російська громадськість підтримує внесок Росії в спільні атаки проти терористів «Ісламської держави», вона виступає проти використання сухопутних військ.
Будівельний підприємець Абдул Хужаллатіпов, якого ми зустріли на одній з московських вулиць, сказав «Голосу Америки»: «Ми засвоїли афганський досвід, тому не думаю, що будемо його повторювати. Крім того, зараз 21-е століття, нашої піхоти там не буде, ми будемо просто бомбити з використанням авіації».
«Може бути, ми поставимо якусь зброю, але я сумніваюся, що це перетвориться на новий Афганістан», – додав він.
Незважаючи на те, що війна в Сирії триває вже близько п’яти років, бізнесмен Олександр Документов дивиться на події з якоюсь часткою оптимізму.
«Думаю, що немає такої війни чужими руками, – говорить він. – У кожної сторони свої цілі в антитерористичній операції. Кожна сторона переслідує власні інтереси. Зрештою, думаю, всі сторони досягнуть компромісу, і всі проблеми будуть поступово вирішені, включаючи президентство Асада. Думаю, угоду з опозицією буде знайдено, і в Сирії запанує мир».
