Аборти: суперечка про репродуктивні права триває

Щороку у світі відбувається більше 45 мільйонів абортів. Борці за захист репродуктивного здоров'я наполягають, що більше половини цих операцій небезпечні і можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю молодих жінок. Активісти вважають, що цій проблеми необхідно приділяти набагато більше уваги. На недавньому заході у вашингтонському Центрі Вудро Вільсона свою позицію з даного питання висловили представники різних організацій.

Лейла Хессіні очолює програму з мобілізації громадськості в неурядовій організації Ipas, яка займається проблемою небезпечних абортів. У Центрі Вудро Вільсона вона виступила з такою заявою:

«Щороку у світі реєструють близько 87 мільйонів небажаних вагітностей.
Це 41 відсоток від загальної кількості вагітностей. За цією цифрою стоїть безліч факторів, які необхідно мати на увазі. Це і незадоволений попит на засоби контрацепції, і їх дорожнеча, а також сексуальне насильство і безліч інших причин».

За словами Хессіні, 33 мільйони жінок, що завагітніли проти свого бажання, користуються контрацепцією. Таким чином, проблема полягає або в ненадійності застосовуваних засобів, або в неправильному їх використанні.

«Щороку в світі робиться більше 45 мільйонів абортів. Половина з них, 21,6 мільйона, є небезпечними. Переважна більшість таких небезпечних процедур здійснюється в країнах, що розвиваються. Крім того, абортами завершуються від 30 до 60 відсотків підліткових вагітностей", - розповіла Хессіні.

Вона відзначає, що в країнах Африки на південь від Сахари найчастіше помирають при неправильно зроблених абортах саме дівчата-підлітки.

Лейла Хессіні вважає, що це трапляється, в основному, через те, що переривання вагітності в таких країнах або повністю заборонено, або важко доступно:

«40 відсотків жінок у світі живуть у країнах, де аборти здійснюються на вимогу, хоча скрізь існують певні обмеження на проведення цієї процедури. Ще 26 відсотків жінок живуть в країнах, де переривання вагітності дозволено тільки в разі небезпеки для життя матері або ж повністю заборонене. Тим, хто стежить за розвитком дискусії про аборти, відомо, що повна заборона на цю процедуру діє в таких країнах, як Нікарагуа, Сальвадор, Чилі, Домініканська Республіка, Мальта, Ватикан».

Дженніфер Реднер з Міжнародної коаліції жіночого здоров'я зазначає, що часто жінки не мають можливості захистити свої основні права:

«У багатьох країнах фундаментальне право жінки на контроль над власним тілом просто не визнається. Між тим, це право має на увазі не тільки доступ до медичних послуг, а й захист від насильства, дискримінації та примусу».

За словами Реднер, способи вирішення цієї проблеми добре відомі, однак не скрізь вони застосовуються в повній мірі:

«Це міжгалузеві програми, націлені на подолання бар'єрів, що заважають дівчатам отримати доступ до охорони здоров'я та освіти, а також уникнути ранніх шлюбів, насильства та використання з метою комерційної вигоди. Все це дозволить зробити так, щоб дівчатка спокійно проходили період дорослішання і ставали економічно активними членами суспільства».

Аборти - як законні, так і незаконні, як небезпечні, так і безпечні - залишаються предметом запеклих дискусій.

Терін Ходжсон з організації Християнська мережа дії, що базується в Кейптауні, дотримується такої думки:

«По-перше, аборти ніколи не бувають безпечними, особливо для дитини, яку просто вбивають. Законний або незаконний, аборт завжди небезпечний для дитини. Не може він бути повністю безпечним і для жінки. Згідно зі статистикою інституту Еліота, більше 60 відсотків жінок зважилися на переривання вагітності з примусу».

За її словами, позбутися дитини жінок примушують батьки, чоловіки та партнери. Між тим, після такої операції жінки часто занурюються в депресію і мучаться жахами. Ходжсон також підкреслює, що дозвіл на аборти не допомагає знизити рівень материнської смертності:

«Материнську смертність можна знизити за рахунок правильного харчування, якісних медичних послуг та професійної лікарської допомоги протягом всієї вагітності, під час пологів і після народження дитини».

У першу чергу це стосується африканських країн з недостатньо розвиненою системою охорони здоров'я. З приводу ж права жінки на контроль над власним тілом вона говорить наступне: «Питання не в тому, чи може вона вирішувати, що робити зі своїм тілом. Це дитина, а не вибір. Необхідно серйозно зайнятися проблемою прав дитини, які з'являються у нього з моменту зачаття».

У Південній Африці аборти дозволені з 1997 року. Однак, як стверджує Ходжсон, з тих пір в країні лише зросла кількість підпільних абортів, оскільки уряд не робить належних заходів по боротьбі з цією практикою. Більше того, тепер таблетки для медикаментозного аборту можна купити з рук фактично на кожному розі.

Ходжсон переконана, що аборти необхідно заборонити повністю, оскільки випадки, коли життя матері опиняється під загрозою, насправді надзвичайно рідкісні. Якщо ж небезпека для жінки все ж існує, лікар, на її думку, повинен спробувати врятувати обидва життя, не маючи права вирішувати, хто повинен жити, а хто померти.
Згаданий Ходжсоном інститут Еліота розташований в Спрінгфілді, штат Іллінойс. Його співробітники вважають, що найефективніше боротися з абортами, апелюючи до співчуття і нагадуючи, що благополуччя жінки та її дитини тісно взаємопов'язані.