Нестача ракет-перехоплювачів для балістики, які рятують життя, — це питання номер один, яке піднімав президент України Володимир Зеленський у розмові з держсекретарем США Марко Рубіо 20 жовтня, за повідомленням українського президента.
Коментуючи розмову, держсекретар США наголосив, що наразі багато країн світу потребують цих ракет, в тому числі самі США, Ізраїль та Саудівська Аравія. "У нас є
власні потреби. У нас є мінімальні стандарти, які ми повинні задовольнити
всередині країни і для наших військових баз по всьому світу", – пояснив Рубіо.
Ракети для систем “Петріот” серій PAC-2 та РАС-3 є важливим засобом для боротьби з балістичними ракетами. Ці системи виробництва американської
корпорації RTX (Raytheon) надійшли на озброєння армії США у 1980-х роках. Кожна ракета для “Петріот” коштує близько 4 мільйонів доларів США.
Україна почала використовувати ці системи у квітні 2023 року, згідно з урядовими даними.
“Після холодної війни ми очікували, що США будуть воювати в конфліктах з регіональними суперниками, такими як Ірак чи Північна Корея. Ці конфлікти мали бути короткими, і для цього не потрібно великих запасів боєприпасів”, – сказав Марк Кенсіан під час круглого столу про проблеми нестачі боєприпасів, організованого у Центрі Стімпсона в США 21 жовтня.
За словами Марка Кенсіана, полковника США у відставці, старшого дослідника Центра міжнародних та стратегічних досліджень (CISS), за час війни США передали Україні близько 600 ракет, а поточний запас ракет для потреб США складає 800–850 одиниць.
Кенсіан пояснює, що виробники лише після початку повномасштабних бойових дій в Україні почали нарощувати виробництво ракет для "Петріотів" і вдалося збільшити з 300 до 650 на рік. В перспективі йдеться про нарощування виробництва перехоплювачів до 2000 одиниць на рік, пояснює Кенсіан
Нині “Петріоти” використовуються у 18 країнах. І у цього є великі переваги:
Інтероперабельність та більша виробнича база, каже аналітик.
“Але проблема в тому, що тепер 18 країн змагаються між собою щодо ракет, – додає Кенсіан. – В мирний час це не є проблемою, адже можна планувати завчасно. Але зараз слід ухвалювати рішення про розподіл того, що виробляється. А це політизоване питання, і багато країн незадоволені тим, як це відбувається. Швейцарці були дуже злі через те, що їх відсунули в кінець черги. Голандці, здається, вирішили взагалі не купувати “Петріот”.
Домовленості ускладнюються тим, що країни не хочуть поступатися своєю безпекою заради інших.
“Пентагон хоче все, що виробляється, залишати собі. Адже їхні запаси скоротилися до приблизно 800 ракет. Ми почали війну з 2300. Нас хвилює конфлікт з Китаєм. Ми хочемо поповнити наші запаси, і заради цього ми просимо наших союзників та партнерів зачекати, поки не збільшиться виробництво. Деякі з цих союзників – це країни Перської затоки, які відповідають, що вони щойно випустили всі свої “Петріоти”, і вони їм також потрібні”, – пояснює Кенсіан.
Вільям Лаплант, колишній заступник міністра оборони США з питань закупівель і сталого розвитку, член наглядової ради Aerospace Corporation, також говорить про
надмірну політизацію процесу розподілу Патріотів між різними країнами: “ Я
Пригадую, що у 2024 році Адміністрація (президента США Джо Байдена) вперше змінила пріоритети щодо закордонних військових закупівель “Петріотів” на користь США та України. Непублічно, на це була негативна реакція інших країн. Я був наближений до роботи з японцями, які були засмучені тим, що їхні “Петріоти” надійдуть значно пізніше. Отже, ми працювали над створенням спільного виробництва у Японії для PAC-3 MSE. І це продовжує нинішня адміністрація”.
Водночас Німеччина починає виробництво більш старої версії “Петріотів” GEM-T. “Президент оголосив, що збирається надати ліцензію на виробництво “Петріотів” Україні. Це початок, але піде багато років, щоб розпочати виробництво”, - каже Лаплант.
Спільні виробництва ракет-перехоплювачів можуть допомогти вирішити проблему нестачі ракет. Але на заваді стоять проблеми з фінансуванням розширення виробничих потужностей. Більша конкуренція між виробниками, які не поспішають інвестувати в збільшення виробництва, а також вихід на ринок нових інноваційних компаній можуть допомогти закрити дефіцит перехоплювачів, кажуть аналітики.
“Наша екосистема побудована на інноваціях, а не на регуляції. Нам треба оновлюватися постійно”, — зазначає Тесс Оксенстерна, директорка Capstone Partners. Щодо дороговартісних виняткових систем, що потребують великих вливань капіталу і довготривалого планування, важливо, щоб компанії отримували чітке запевнення від уряду щодо майбутнього попиту на ці системи. “Але у підсумку, конкуренція це те що живить нашу промисловість, і те що допомагає ій лишатися здоровою”, - додає Тесс Оксенстерна.
В будь-якому разі, для того, щоб збалансувати попит і пропозицію на ракети до
“Петріот” може піти кілька років. “Щоб побудувати заводи, закупити обладнання,
піде від трьох до п'яти років. Тобто, є питання того, як довго забере виробництво ракет на існуючих потужностях, і питання, коли будуть побудовані заводи Lockheed Martin, щоб виробити 2000 обіцяних ракет. Вони кажуть, що це
відбудеться до 2030 року, і я думаю, що це досить швидко”, – наголошує Лаплант.