Анґела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини з 2005 до 2021 року, знову виступає з виправданнями своїх дій на посаді канцлера, відповідаючи зокрема на закиди щодо війни Росії проти України та співпраці з Владіміром Путіним.
З нагоди публікації її спогадів, книги під назвою "Свобода: Спогади 1954-2021", Меркель дала низку інтерв’ю і запланувала поїздки різними країнами з виступами перед аудиторію зокрема у США та в Британії.
Було ілюзією припускати, що статус учасників ПДЧ дав би Україні та Грузії захист від агресії Путіна.Анґела Меркель
Спочатку переважно позитивні оцінки діяльності Анґели Меркель зазнали перегляду і критики, зокрема щодо її ролі у міжнародній відповіді на фактичний початок війни Росії проти України 2014 року, що в лютому 2022 року переросла у найбільшу війну у Європі з часів Другої Світової.
Український президент Володимир Зеленський з докором закликав Анґелу Меркель відвідати Бучу - одне з місць, де російські загарбники скоїли масові вбивства цивільних українців.
Особливо загострилися суперечки стосовно того, чи була б Україна захищена від російського нападу, якби на початку двотисячних років вступила в оборонний союз НАТО, як це зробили більшість держав східної Європи.
Бухарестський саміт НАТО
На саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року Україна закликала альянс почати приготування її до членства в організації, але Меркель, а також тодішній французький президент Ніколя Саркозі не погодилися.
У квітні 2022 року Зеленський, нагадуючи про Бухарестський саміт, сказав: “Тоді був шанс забрати Україну з "сірої зони" на сході Європи, з "сірої зони між НАТО і Росією. Із сірої зони, про яку у Москві думають, що їм тут усе дозволено. Навіть найстрашніші воєнні злочини”.
Анґела Маркель визнала, що вона була серед керівників країн, які висловлювалися проти початку процесу вступу України в Альянс.
“Я вважала, що це було ілюзією припускати, що статус учасників Плану дій щодо членства (ПДЧ) надав би Україні та Грузії захист від агресії Путіна, що той статус був би настільки стримуючим чинником, що Путін погодився б з таким розвитком подій і нічого не зробив би”, - йдеться в одній з поширених цитат з мемуарів.
Меркель також подає в книзі спогад про особисту розмову з Путіним: “В іншому випадку, який я вже не пам'ятаю в подробицях, він сказав мені: “Ви не будете канцлером завжди, і тоді вони стануть членами НАТО. Я хочу цього не допустити”. А я тоді подумала: ти також не будеш президентом завжди. Але мої побоювання в Бухаресті щодо майбутньої напруженості з Росією не зменшилися”.
Грузія, Україна
Подальші події показали, що поступки Путіну не запобігли збройним застосування Росією збройної сили.
Лише кількома місяцями після Бухареста у серпні 2008 року спалахнула війна Росії з Грузією, яка зацементувала розчленування грузинської території.
2014 року Росія захопила український Кримський півострів і російські сили почали збройний конфлікт на сході України, хоча Україна до того часу офіційно називала себе позаблоковою державою і про членство в НАТО не йшлося.
Анґела Меркель, засуджуючи російську агресію і називаючи її незаконною та несправедливою, досі відкидає звинувачення у помилковості її політики щодо Росії.
В інтерв’ю британському телебаченню Меркель наполягала, що заперечення проти українського членства в НАТО, а згодом її участь у так званих Міських домовленостях з Путіним про припинення бойових дій в Донецькій та Луганській областях, на її думку, відтягнути повномасштабну російську війну проти України.
“Сама Україна в той час була дуже розділена. Багато там заперечували проти членства в НАТО. А нам - країнам НАТО треба було вирішувати, чи вступ України в НАТО сприяв би нашій безпеці. Очевидно, що відповідь була - ні. Я переконана, що це призвело б до військового конфлікту раніше. А тоді Україна як держава точно не була такою приготованою, як була у лютому 2022 року”, - стверджує Анґела Меркель.
Вона доводить: “З допомогою Мінських домовленостей я намагалася зменшити військові напади на Україну. Упродовж кількох років вони до певної міри працювали, хоча й досить погано”.
Російський газ
Меркель також не погоджується визнати помилкою те, що навіть після окупації Росією Криму і кривавих боїв на сході України уряд Німеччини розвивав співпрацю з Росією.
Попри заклики тодішнього президента США Барака Обами та інших союзників Берлін дав згоду на побудову додаткового газопроводу Північний потік-2, який так і не почав постачати російський газ до Німеччини.
Анґела Меркель пояснює свої рішення тим, що вона була зобов’язана враховувати потреби промисловості Німеччини, якій була потрібна енергія за вигідними цінами.
У книзі вона пише, що Путін - це людина, "яка завжди насторожі, побоюючись чогось поганого від інших, і завжди готова до наступу, включно з іграми з використанням собак і змушуванням інших чекати на нього. Все це можна було вважати дитячістю і засуджувати. На це можна було скрушно хитати головою. Але це не забирало Росію з мапи".
