Подробиці небувалого з часів Холодної війни обміну в’язнями між Москвою і кількома західними країнами показують ключову роль Німеччини, оскільки російський президент Владімір Путін прагнув звільнення засудженого за вбивство у Берліні агента Федеральної служби безпеки Росії.
Звільнення Красікова означає, що (Путін) може сказати своїм вбивцям, що навіть коли їх схоплять за кордоном, він має спосіб забезпечувати їх звільнення.Wall Street Journal
Путін вдався до малоприхованого звернення до Заходу, коли в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону 6 лютого 2024 року сказав про бажання домовлятися про звільнення ув’язненого в Росії американського журналіста Евана Ґершковича саме в обмін російського вбивцю.
Російський президент в тому інтерв’ю не назвав імені, але описав чоловіка, який, за його словами, "з патріотичних міркувань ліквідував в одній з європейських столиць бандита”, причетного до війни в Чечні.
Опису відповідала лише одна людина - Вадим Красіков засуджений 2021 р. в Німеччині за вбивство в Берліні 2019 р. грузинського громадянина Зелімхана Ханґошвілі.
Є підстави вважати, що в лютому 2024 р. вже відбувалися таємні переговори за участю американців, які зосереджувалися на намаганнях визволити з в’язниці в Росії кількох осіб включно з провідним критиком Путіна Алєксеєм Навальним.
Через десять днів після натяків Путіна на готовність до обміну надійшло повідомлення про раптову смерть 48-річного Навального у стінах російської в’язниці у Сибіру.
Російський журналіст Міхаїл Зиґарь, який втік з Росії, виступивши проти російського вторгнення в Україну в лютому 2024 року, пише, що саме після смерті Навального, ймовірно з квітня, до міжнародних переговорів “долучилися німці, які раніше уникали контактів з росіянами”.
Докори і сумніви
Президент США Джо Байден окремо дякував Німеччині за сприяння, а канцлер Олаф Шольц заявив, що обмін “став можливий лише після того, як в Росію були депортовані та передані російські громадяни з минулим у розвідслужбах і серед них також Вадім Красіков”.
Уряд Німеччини в день обміну оприлюднив заяву, в якій визнані серйозні застереження щодо видачі Росії вбивці.
"Німецькому уряду було нелегко це вирішувати. Але напроти бажання держави виконати вирок засудженому за вбивство, були інтереси свободи і добробуту, а в деяких випадках навіть життя невинних людей ув’язнених в Росії і тих, які були несправедливо ув’язнені з політичних причин. Наш обов'язок захисту німецьких громадян і солідарність зі США були важливими чинниками", - йдеться в заяві за підписом речника Швеффена Геберштрайта.
Результатом обміну стало звільнення кількох громадян Німеччини: Ріко Кріґера, засудженого в Білорусі до страти, а також ув’язнених в Росії Дітера Вороніна, Германа Мойжеса, Кевіна Ліка і Патрика Шебеля.
Політолог Антон Шеховцов є одним з тих, хто висловив незгоду з німецьким рішенням і назвав звільнення Красікова “однією з найбільш аморальних помилок Німеччини скоєних за останні роки”.
“Повернення засудженого російського вбивці в Росію означає сприяння подальшим політичним вбивствам на європейській землі. Чи Берлін усвідомлює відповідальність за такі дії?” - запитує в дописі в X Антон Шеховцов.
Редакція американської газети Wall Street Journal, яка активно домагалася визволення свого журналіста Евана Ґершковича, відкидаючи російські звинувачення у шпигунстві, погоджується з проблемністю обміну.
“Всі у Wall Street Journal відчувають полегшення та вдячність за звільнення у четвер нашого репортера Евана Ґершковича з російського ГУЛАГу. Він пережив жахливе 16-місячне випробування. Але ціна обміну в’язнями, завдяки якому визволено Евана та інших бранців Кремля, свідчить про те, як диктатори використовують людей - заручників для просування тероризму за кордонами”, - йдеться в редакційній статті.
Газета окремо пише, що Олаф Шольц ризикував критикою вдома за звільнення шпигуна - вбивці і що “канцлер боровся, щоб досягти звільнення інших, окрім американців, і домігся свободи для десятка російських дисидентів”.
Але Wall Street Journal також наголошує: “Наш репортер на свободі, але він не буде останнім захопленим американцем, якщо не зміниться політика США”.
“Гидка правда в тому, що Росія та інші бандитські режими беруть заручників тому, що це спрацьовує… Путін не поплатився за ув’язнення Ґершковича, окрім негативного висвітлення, на яке він може не звертати уваги. Звільнення Красікова означає, що він може сказати своїм вбивцям, що навіть коли їх схоплять за кордоном, він має спосіб забезпечувати їх звільнення”, - зауважує газета, наголошуючи, що “щось треба змінювати, інакше після цього обміну в заручники далі захоплюватимуть нових американців”.
