Представник угорського уряду заявив, що Угорщина потерпатиме від браку пального, якщо далі триватимуть українські обмеження на транзит російської нафти трубопроводом через територію України.
Більшість країн Європи після початку відкритої російської агресії проти України різко скоротили, або повністю відмовилися від російської нафти й газу, але угорський уряд Віктора Орбана наполягав на подальшій співпраці з Росією і Угорщина та деякі інші домагалися для себе винятків у режимі санкцій ЄС щодо Москви.
Угорщина, а також сусідня Словаччина кажуть, що надходження російської нафти через український нафтопровід скоротилися після того, як Україна оголосила про розширення санкцій проти російської компанії Лукойл, що досі забезпечувала третину угорського і 45% словацького імпорту сирої нафти.
Україна заявляє, що її в межах міжнародних санкцій проти Росії спрямовані на те, щоб зменшити находження, які Москва використовує для фінансування російської війни.
Помічник угорського прем’єр-міністра Гергелі Гуляш 26 липня звинуватив Україну у тиску на Угорщину й Словаччину, заявивши, що це пов’язано з позицією урядів у Будапешті й Братиславі, які не хочуть допомагати українцям оборонятися від російської агресії.
“Україна шантажує дві країни, які виступають за мир і припинення вогню”, - сказав угорський представник і додав, - "якщо становище не буде вирішене, то бракуватиме пального".
Будапешт шукає "лазівки"
Гергелі Гуляш заявив, що вирішення має бути знайдене до вересня і натякнув, що Будапешт знайшов “юридичну лазівку” яка може дозволити організувати транзит російської нафти в Угорщину через, як він сказав “когось, кого не зачіпають санкції”.
Угорщина також намагається схилити Європейську комісію до тиску на Україну, звинувативши Київ у порушенні домовленостей про транзит до ЄС.
Але Європейська комісія досі не подавала ознак, що вона погоджується з вимогами Будапешта.
Додаткове розширення українських санкцій щодо російської нафтової компанії Лукойл відбулося після того, як угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан активізував те, що він назвав "місією миру", в межах якої їздив до Москви.
Орбан визнав, що не узгоджував свої переговори ні з Києвом, де він вперше за багато років побував 2 липня, ні з партнерами у Європейському Союзі, де висловили обурення самодіяльністю угорського керівника.
Деякі європейські уряди звинуватили Орбана у спробах домовляння за спинами і в діях на догоду загарбницьким намірам Росії.
