Китайський президент Сі Цзіньпін та російський президент Путін провели телефонну розмову в четвер. Згідно з повідомленнями китайських державних ЗМІ, йшлося про "стратегічну координацію та захист суверенітету та безпеки".
Напередодні ж міністр закордонних справ Швейцарії Ігнасіо Кассіс в Пекіні запросив Китай взяти участь в мирному саміті щодо України, який Швейцарія готується прийняти.
Кассіс сказав журналістам, що він зацікавлений у допомозі Пекіна, оскільки "Китай має чудові відносини з Росією".
"Я сподіваюся, що Китай, який дуже відкритий для того, щоб зробити свій внесок, зможе "протягнути нам руку" на шляху до миру", - сказав Кассіс.
Минулого місяця Швейцарія погодилася провести мирний саміт на прохання України. Обговорення, як очікується стосуватиметься мирного плану з 10 пунктів, запропонованого президентом Володимиром Зеленським.
Україна сподівається, що Китай може зіграти конструктивну роль в мирному процесі.
Україна підкреслила важливість участі Китаю, коли минулого тижня посол України в Китаї Павло Рябікін повідомив, що передав запрошення Китайському МЗС на участь в саміті.
Росія відхилила мирний план Зеленського, який серед інших заходів передбачає повне виведення російських військ. Відповідаючи на запитання, як Пекін відреагував на запрошення, Кассіс сказав, що, оскільки "це конференція дуже високого рівня, ми не можемо очікувати негайної відповіді".
Яку роль може зіграти Пекін, якщо така буде, незрозуміло.
Лише за три тижні до початку війни майже два роки тому президенти Китаю та Росії оголосили про початок "безмежного партнерства".
Китай не критикує агресію Росії і не підтримав міжнародні санкції проти Москви. Натомість він неодноразово закликав обидві сторони продовжити мирні переговори.
Минулого тижня, коли новопризначений міністр оборони Китаю Дон Цзюнь спілкувався відеодзвінком із міністром оборони Росії Сергієм Шойгу, він запропонував повну підтримку Китаю "в українському питанні", незважаючи на тиск з боку США та Європи.
Однак після цього, речник МЗС Ван Веньбінь пом'якшив формулювання заяви Дон Цзюня під час брифінгу і зауважив, що "позиція Китаю не змінилася". Ван також висловив сподівання, що "всі сторони будуть прагнути охолодити напруженість і створити сприятливі умови для політичного врегулювання кризи".
В чому інтерес Китаю
Деякі аналітики вважають, що є вагомі причини для участі Китаю в переговорах. В інтерв’ю Українській службі Голосу Америки колишній президент Світового банку та заступник держсекретаря США Роберт Зеллик заявив, що існують як економічні, так і геополітичні причини, чому війна Росії проти України не відповідає інтересам Китаю.
Зеллик сказав, що війна йде всупереч з деклараціями Китаю щодо непорушності державного суверенітету, які Пекін використовує в питанні Тайваню. Також через російську війну ростуть ціни на продовольство та енергоносії, які є важливими для китайської економіки. Російське вторгнення також зміцнило альянси США, включаючи НАТО, які Китай не вважає вигідними. Нарешті, Китай міг недооцінити "шок від цього вторгнення" в Європі, регіоні, з яким Китай хоче будувати відносини.
"Делікатним танком" назвав відносини Китаю із Заходом в інтерв’ю Українській службі Голосу Америки Пітер Енгельке, заступник директора ініціативи Скоукрофта вашингтонської дослідницької організації Atlantic Council.
"Пекін хоче досягнути балансу між намаганням отримати геополітичні переваги, особливо щодо Тайваню, на Близькому Сході і навіть в Україні, і знанням, що їм потрібна прихильність Сполучених Штатів та навіть європейців, бо вони мають інтереси співпрацювати, що не обмежуються торгівлею", - каже аналітик
Інші не погоджуються. Економічна інтеграція не перетворює авторитарні країни на конструктивну силу, стверджували учасники засідання Тимчасового комітету Палати представників Конгресу СШАна слуханнях 30 січня.
"Замість того, щоб перетворити свої мечі на орала, інтегруючись у світову економіку, Комуністична партія Китаю та путінська Росія придбали більше мечів", — сказав конгресмен-демократ з Іллінойсу Раджа Крішнамурті. Головуючий на засіданні Майк Галлагер, республіканець від Вісконсину, попередив на тих же слуханнях, що Китай стає лідером авторитарного альянсу.
"Те, що колись було невеликою кількістю авторитарних ізгоїв, які створюють проблеми, сьогодні дуже схоже на вісь, очолювану Комуністичною партією Китаю. Сі, Путін, Аятолла Хаменеї, Кім Чен Ин і ХАМАС", — йдеться у вступній заяві Галлагера.
Приватна розмова Сі та Путіна
Навіть якщо Китай вирішить зіграти певну роль у встановленні миру в Україні, оглядачі вважають, що не варто очікувати, що Пекін публічно засудить війну.
Чарльз Купчан, старший науковий співробітник американської дослідницької групи Ради з міжнародних відносин, сказав в інтерв’ю Китайської Служби Голосу Америки, що найбільш імовірним сценарієм є те, що в приватній розмові Сі скаже Путіну що "вже досить", настав час "покінчити з цією ситуацією та припинити руйнування та вбивства, спричинені війною в Україні по всьому світу".
В інтерв’ю Українській службі Голосу Америки Зеллик сказав, що в слушній ситуації Сі може непублічно сказати Путіну, що настав час закінчити війну.
Одним із прикладів впливу Китаю на Москву була позиція Пекіна у відповідь на погрози Росії застосувати ядерну зброю в перші дні її повномасштабної війни проти України.
У той час Китай категорично висловився проти застосування ядерної зброї. "Це добре", — сказав Зеллик.
