Спеціальні потреби

Шведські літаки Gripen призначені для захисту і більш маневрові, ніж F-16: експертка Елізабет Брау


Елізабет Брау, експертка Американського інституту підприємництва
Елізабет Брау, експертка Американського інституту підприємництва

Швеція оголосила про виробництво шведських бойових машин в Україні. Про це стало відомо після зустрічі прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крісстерссона з президентом України Володимиром Зеленським, який відвідав Стокгольм і Харпсунд 19 серпня. Зеленський подякував Швеції за проект спільного виробництва бойових машин CV90. "Наші воїни дуже задоволені цими машинами", - заявив Зеленський. Водночас у Швеції заявили, що наразі не планують передавати Україні винищувачі Gripen власного виробництва.

Чому домовленість щодо CV90 важлива і чому Стокгольм обрав саме Україну? А також про перспективи отримання бойових літаків Gripen Юлія Ярмоленко говорила з Елізабет Брау, експерткою Американського інституту підприємництва. Вона досліджує тему військової співпраці, а свою кар’єру починала у Швеції.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Юлія Ярмоленко Голос Америки: Елізабет, я б хотіла зупинитися на CV90. Ви казали, що це не лише чудова бойова машина, але дуже важлива й угода про спільне виробництво їх на території Україні. В чому саме вагомість цього рішення? Чи це може означати, що Швеція вірить, що ситуація в Україні незабаром буде достатньо стабільною для того, аби виробляти таку просунуту зброю всередині країни?

Елізабет Брау, експертка Американського інституту підприємництва: Саме це, я думаю, угода і мала сигналізувати. Тому що, якби Швеція просто хотіла надати більше CV90, вони могли б виготовити їх у Швеції чи якійсь іншій країні. Але, як на мене, очевидно, що Швеція хоче показати, що вона бачить мирне майбутнє для України, і що умови у деяких частинах країни досить спокійні для того, щоб Швеція дозволила це виробництво.

І це дуже важливо, бо ми говоримо не про якісь рушниці чи шоломи. CV90 – це дійсно дуже складна зброя, виготовлення якої вимагає високого рівня експертизи. Але це також дуже чутлива технологія, тому Швеція також показує, що вона довіряє Україні, що під час виготовлення ця інформація буде надійно захищена.

Ю.Я.: А щодо літаків Gripen. Що має статися для того, аби Швеція передала ці літаки на озброєння Україні?

Е.Б.: Швеція одна з небагатьох країн, яка має на озброєнні Gripen. І причина в тому, що багато країн купують американські винищувачі, аби, по суті, отримати американський захист чи американську дружбу. І зрозуміло, що Швеція не може запропонувати такого ж захисту, як США. Тому Швеція – одна з небагатьох країн, які мають Gripen. І це означає, що якщо вона надасть їх Україні, то шведські військово-повітряні сили будуть виснажені. І цього Швеція наразі не може допустити.

Якщо Туреччина не ратифікує приєднання Швеції до НАТО, то процес передачі Gripen для України затягнеться

Коли ж Швеція приєднається до НАТО, вона зможе покладатися на інші країні у захисті повітряного простору. Йти на такий крок без приєднання до НАТО було б надзвичайно ризиковано. І я дуже сподіваюся, що президент Туреччини Реджеп Ердоган виконає свою обіцянку, і турецький парламент у жовтні ратифікує приєднання Швеції. Якщо ні, то процес передачі Gripen для України затягнеться.

Ю.Я.: Якщо порівняти Gripen із F-16, в чому переваги шведських літаків? Чи можуть вони бути більш зручними для українських військових?

Е.Б.: Українські пілоти та інші члени команд мають пройти тренування на обох типах літаків. Тому один тип не легший, ніж інший. І обидва відмінні від літаків радянського типу, які українці мають у своєму арсеналі. Але Gripen менші літаки, більш маневрові, тоді як F-16 – це такі потужні конячки у небі. І тому Gripen є дуже корисними для Швеції та інших країн. Вони не призначені для атаки, вони призначені для захисту.

  • 16x9 Image

    Юлія Ярмоленко

    Кореспондентка Голосу Америки в Білому домі. Ведуча програм ЧасTime і Брифінг. Приєдналася до команди 2015-го. Спеціалізується на американсько-українських відносинах, зовнішній та внутрішній політиці США. Висвітлює президентські вибори у США з 2016-го року. До Вашингтона, працювала журналісткою-міжнародницею у новинах на ICTV. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Народилася в Києві.

    Коли випадає нагода відімкнутися від новин, – читає книжки, подорожує, і пробує виростити буряки, інжир і гострий перець на вашингтонському балконі. 

Форум

Розсилка

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG