З 5 грудня вступило в силу європейське ембарго на торгівлю російською нафтою морем а також ліміт ціни, яку ввели "Група Семи", ЄС та Австралія. Заходи, за задумом країн, мають обмежити виручку Росії від торгівлі нафтою, але, водночас, зберегти надходження нафти на ринки, адже ембарго передбачає можливість торгувати нафтою, нижче визначеної ціни.
Ліміт ціни встановлено на рівні 60 доларів за барель. Країни домовились переглядати обмеження кожні два місяці, починаючи з середини січня, з метою утримувати його нарівні 5% нижче ринкової ціни, визначеної Міжнародною енергетичної асоціацією.
Міністр фінансів США Дженет Єллен заявила, що обмеження негайно позначиться на нафтових надходженнях Росії.
"Разом G7, Європейський Союз та Австралія спільно встановили обмеження на російску нафту, поставлену морем, і це допоможе нам досягнути нашої мети і обмежити основне джерело надходжень Путіна для незаконної війни в Україні а також одночасно збереже стабільність світових енергопоставок", - заявила Єллен в п'ятницю.
Вона наголосила на тому, що обмеження одразу негативно позначиться на фінансах Кремля.
В п'ятницю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у відеозверненні відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".
Президент України Володимир Зеленський розкритикував ліміт "Не назвеш серйозним рішення встановити таку межу для російських цін, яка цілком комфортна для бюджету держави-терориста", - зауважив Зеленський у відеозверненні. В українському урядові вказали, що обмеження ціни мало бути нижчим - на рівні 30, а не 60 доларів.
На засіданні країн-видобувників нафти ОПЕК+ в неділю, картель, куди входить і Росія, заявив, що продовжить політику зниження продажу нафти, щоб підтримати ціни.
Росія у свою чергу вказала, що відповість на обмеження. Речник Кремля Дмитро Песков заявив в понеділок, що Росія має достатньо ресурсів для продовження «військової операції».
Західні експерти застерігають – обмеження ціни на нафту не створить диво. Про це зокрема твітує економістка Міжнародного інституту фінансів США Еліна Рібакова.
Вона очікує, що обмеження збільшить дефіцит російського бюджету на 1 відсотковий пункт наступного року.
Ми поговорили з аналітиком Центру стратегічних і міжнародних студій США Едом Чоу, який більше 40 років досліджує енергоринок регіону, про те, що означає введення обмеження.
Інтерв’ю відредаговане для ясності та плинності
Оксана Бедратенко: Як ви вважаєте, чи дозволять ці обмеження на ринку нафти досягнути мети, на яку сподіваються автори – зберегти пропозицію нафти та ринок, але не дозволити Росії отримувати надприбутки?
Ед Чоу: Ми довго чекали на оголошення рівня обмеження ціни на російську нафту. Ідею озвучили лідери «Групи семи» ще у червні під час саміту в Німеччині. Йдеться про 60 доларів за барель.
Чому це бентежить і непокоїть? 60 доларів за барель – значно вище, ніж за відомостями, російська нафта торгується зараз на ринку. Росія мала запропонувати значні знижки після неспровокованого та жорстокого нападу на Україну і знижка коливається від 20 до 30 доларів за барель. Але світові ціни росли, тому незважаючи на знижку, російська виручка від нафтопродажу не сильно постраджала. Останні ринкові дані вказують, що російську нафту в портах Балтії продають за ледь більше сорока доларів за барель. Навіщо встановлювати ціну на рівні 60 доларів, якщо це не матиме значного впливу на російські нафтові надходження? На цьому рівні Росія може просто проігнрувати цей захід.
О.Б.: Міністерство фінансів США каже, що високий ліміт запобігатиме підвищенню ціни. Чи це так?
Е.Ч.: Це так. Але якщо мета – не зменшити російський експорт, тоді не потрібен був ліміт ціни, а просто ввести ембарго ЄС на російський імпорт з понеділка 5 грудня і заборонити західним компаніям страхувати та надавати інші послуги перевезень російської нафти, то російська нафта продовжила б іти, але Росія порпонувала б більшу знижку, щоб перевезти нафту.
О.Б.: Як ви вважаєте, який підхід був би краще?
Е.Ч.: Пропозиція, яку я висував в червні перед засіданням Групи семи – ввести дуже високе мито на російську нафту для західного ринку. Десь 50 доларів за барель і надіслати зібрані кошти на українські гуманітарні проблеми та відбудову, і тоді гроші почали б надходити одразу, і Захід би це повністю контролював. Не було б потреби в співпраці інших країн, як Індія, Китай чи Туреччина.
Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок
Кроки, про які говорять західні лідери [щоб допомогти Україні] – експропріація заморожених російських активів на Заході. На це знадобиться багато років, і, безсумнівно, будуть юридичні виклики. Навіть якщо це буде успішним, Україна побачить ці кошти лише через кілька років.
Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок.
О.Б.: Як цей ціновий ліміт позначиться на ролі Росії в ОПЕК+?
Е.Ч.: Думаю є сигнали від країн Перської затоки, які є ключовими для співпраці ОПЕК та Росії, про те, що вони не зацікавлені в обмеженні експорту російської нафти. Справді, багато в чому ми бачимо, що торговці нафтою з Близького Сходу сприяють перевезенням російьсої нафти в світі, тому їхня позиція не зміниться. Наскільки мені відомо, міністри ОПЕК вирішили зустрітись в режимі онлайн, а не особисто, і це свідчить, що не буде великих кроків. Думаю, вони подивляться на те, як ринки реагуватимуть на ліміт ціни ЄС, і діятимуть відповідно.
Гадаю, за останні пару місяців стало очевидно, що країни ОПЕК+, особливо з Перської затоки, дуже хотіли б щоб ціна була ближче до ста доларів, ніж до п’ятдесяти. Тому їх цілі дещо суперечать цілям імпортерів на Заході, яких турбує інфляція і вплив високих цін на нафту на світову економіку.
О.Б.: Були публікації про те, що невеликі китайські нафтопереробні заводи купують російску нафту за юань. Чи змінить це ситуацію?
Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго
Е.Ч.: Не певен, бо гадаю долар залишиться валютою міжнародної торгівлі довгий час, але кожного разу, коли Сполучені Штати застосовують економічні санкції, з якими хтось не погоджується, зростає стимул для інших країн, не лише Китаю та Росії, але і для Індії та інших шукати шляхів поза доларом, проводити свої валюти і інші механізми торгівлі без долара. Це трапиться не сьогодні і не через п’ять років, але напрямок достатньо чіткий.
Те саме стосується і таких речей, як страхування, наприклад. Як ви знаєте лондонський Ллойд більше двохсот років домінує на страховому ринку. Однак, якщо страхування застосують як економічну зброю для санкцій, з часом інші країни створять клуби страхування.
Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго.
Форум