Естонія і Латвія оголосили 11 серпня про припинення участі в групі співпраці країн Центральної та Східної Європи з Китаєм на тлі більшої настороженості європейців антизахідною китайською риторикою.
Російська війна в Україні залишається одним з предметів розходжень між Європою і Китаєм.
В той час як європейці фактично одностайно засудили Москву за напад і допомагають Україні, Китай уникає критики Росії, а китайські ЗМІ та офіційні представники Пекіна повторюють московські виправдання російського вторгнення на українську землю.
Естонія не відвідала жодну з зустрічей формату після саміту у лютому.
Китайський посол у Москві Чжан Ханьхуей цього тижня в інтерв’ю російському державному інформагентству ТАСС називав Захід і США «головним ініціатором і розпалювачем української кризи» та критикував західні санкції щодо Росії і засуджував міжнародну військову допомогу Україні.
Міністерства закордонних справ Естонії і Латвії в офіційних повідомленнях не називають причини демонстративного кроку, але Рига вказує, що він пов’язаний з «теперішніми пріоритетами латвійської закордонної і торговельної політики».
З Таллінна окремо підкреслюють, що «Естонія не відвідала жодну з зустрічей формату після саміту у лютому», коли Росія почала нове вторгнення в Україні.
Ще минулого року від участі в роботі тієї європейської групи взаємодії з Китаєм, яка спочатку нараховувала 17 держав, відмовилася Литва.
Тоді литовський міністр закордонних справ Ґабріеліус Ладсберґіс у поясненні виданню Politico.eu закликав і інші країни ЄС зосередитися на «більш об’єднуючому, а тому значно ефективнішому форматі», коли з Китаєм розмовляють всі 27 країн Європейського Союзу.
Європейський Союз і Китай залишаються важливими торговельними партнерами, але однією з ознак стриманості у відносинах стало те, що ЄС досі тримає у замороженому стані укладений наприкінці 2020 року договір про економічну співпрацю та інвестиції.
Європейський парламент зупинив ратифікацію договору після того, як у березні 2021 року Китай наклав санкції на європейських політиків та на низку установ у відповідь на західні санкції щодо китайських посадовців, звинувачених у причетності до дій щодо уйгурської меншини в Китаї.
На початку 2022 року Китай заборонив імпорт з Литви після того, як Вільнюс дозволив відкрити у себе представництво Тайваню.
«Діалог глухих»
Президент Європейської ради Шарль Мішель у квітні закликав Пекін «допомогти покласти край війні в Україні» і наголошував, що «Китай не може не помічати порушення Росією міжнародних законів».
Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Боррель назвав квітневу розмову з китайською стороною «діалогом глухих» після того, як представники Пекіна відмовилися пообіцяти, що Китай не допомагатиме Росії у війні проти України.
Президент Росії Путін побував у Пекіні 4 лютого 2022 року, коли російська армія готувалась до вторгнення в Україну.
У спільній заяві за результатами зустрічі Путіна і китайського керівника Сі Цзіньпіня Україна не згадана, але там було вказано, що «сторони заперечують проти подальшого розширення НАТО» і закликають Північноатлантичний альянс «поважати суверенітет, безпеку та інтереси інших країн» і право «мирного розвитку інших держав».
У тій заяві також багато місця було відведено закидам на адресу США.
Москва називала застереження проти розширення НАТО серед головних приводів вторгнення в Україну, але президент Путін ще більше наголошував на інших виправданнях, заявляючи, що Україна не має права на державність, оскільки українці на його думку не є народом, а українські землі за його словами належали російській імперії.
