У четвер 14 липня в Гаазі вдбувається засідання міністрів юстиції низки країн Заходу, які прагнуть скоординувати зусилля із притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах на території України, скоєних з часу повномасштабного вторгнення російських військ наприкінці лютого 2022 року.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова візьмуть участь у конференції, яка має створити, за словами Кулеби, «спеціальний трибунал для Росії». Конференцію приймає уряд Нідерландів спільно з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду та Європейською комісією, а участь у ній візьмуть представники близько 40 країн, включно зі США.
"Проста правда в тому, що, поки ми розмовляємо, діти, жінки та чоловіки, молоді та старі живуть у страху, - наводить АР слова прокурора МКС Каріма Хана під час відкриття конференції. - Вони потерпають в Україні та в інших місцях у світі".
Як зазначив Дмитро Кулеба у своєму виступі, що транслювався через Facebook напередодні, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин геноциду, скоєні на території України громадянами Росії, підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) і розслідування вже триває. Однак, через низку обмежень, МКС не має достатніх повноважень «розслідувати і переслідувати фізичних осіб за вчинення злочину агресії конкретно проти України», тому «створення трибуналу заповнить цю прогалину», додав Кулеба, який виступатиме в Гаазі дистанційно.
США підтримали зустріч міністрів в Гаазі і закликали Росію припинити «фільтрацію» і депортацію українських громадян
Очікується, що в Гаазі через відеозв’язок виступатиме також і Державний секретар США Ентоні Блінкен. Напередодні, у середу, його відомство видало заяву, у якій він підтримав роботу конференції і сказав, що Росія здійснює численні злочини проти цивільного населення України, зокрема затримує, «фільтрує» і депортує сотні тисяч українських громадян, чим припускається серйозних порушень «Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення» і це є «воєнним злочином».
За даними, на які посилається Державний департамент США, які влючають і оцінки уряду Росії, «російська влада допитала, затримала і примусово депортувала від 900 тисяч до 1,6 мільйона громадян України, включаючи 260 000 дітей».
«Є повідомлення про те, що деякі особи, призначені для «фільтрації», були страчені без належного судового розгляду, що відповідає доказам про російські звірства, скоєні у Бучі, Маріуполі та інших місцях в Україні», – мовиться у заяві Державного департаменту.
У заяві американські дипломати висловлюють впевненість, що «президент Путін і його уряд не зможуть безкарно чинити цю планомірну наругу. Відповідальність обов’язково настане». І цим пояснюється американська позиція, яка підтримує «зусилля української влади та міжнародних органів спрямовані на збір, документування і збереження доказів», що має призвести до «притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах та інших звірствах», мовиться у заяві, виданій Державним департаментом США.
Бомабардування Сергіївки корабельними бомбами – «воєнний злочин», чи «тероризм»?
Українська влада раніше закликала міжнародну спільноту визнати Росію - державою-спонсором тероризму. З цим погоджуються і деякі експерти.
Колишній голова генерального штабу Великої Британії лорд Річард Данатт в коментарях щодо війни в Україні для Sky News назвав російського президента Путіна "терористом" через напад на шоппінг-центр в Кременчуці, під час якого загинула велика кількість мирних мешканців.
Про один з подібних злочинів напередодні першого засідання міністрів юстиції в Гаазі розповідає стаття відомої американської журналістки Енн Епплбаум у виданні The Atlantic.
Журналістка побувала на українському півдні на третій день після того, як невеличке курортне селище неподалік Одеси було збормбардовано трьома надзвуковими крилатами протикорабельними ракетами повітряного базування великої дальності – Х-22. Ця зброя, як сказали їй представники групи міжнародних експертів з військових злочинів, які негайно вирушили до Сергіївки, призначена для нападу на кораблі, а скинута була на житлову дев’ятиповерхівку, дитячий центр реабілітації та базу відпочинку. І це, за їхніми словами, мало б бути кваліфіковано як «воєнний злочин», умисний напад на мирне населення.
Але відома дослідниця історії Гулагу та сталінських репресій ставить питання інакше: чому «воєнний злочин», а не «акт тероризму»? Адже те, що відбувається на віддалених від фронту українських територіях більше схоже на те, що відповідно до кримінального кодексу США, називається терористичними актами. Тобо «насильницькими діями», які мають на меті залякування або примус цивільного населення, вплив на політику уряду шляхом залякування чи примусу, або вплив на поведінку уряду шляхом масового знищення, убивства чи викрадення.
«Якщо тероризм визначається як кампанія залякування із застосуванням насильства, то бомбардування Сергіївки був тероризмом. Так само було і бомбардування Кременчука в центральній Україні 27 червня, коли ще одна протикорабельна ракета Х-22 влучила в торговий центр, убивши щонайменше 20 людей. Тероризмом також можна назвати неодноразове використання касетних боєприпасів у житлових районах Харкова, бомби, які розколюються на сотні осколків, спричиняючи смерть і поранення, залишаючи сліди на дитячих майданчиках і у дворах. Тероризм також є хорошим словом для атаки 10 липня на Часів Яр, де численні ракети влучили в п’ятиповерховий житловий будинок, а рятувальники витратили багато годин, викопуючи мешканців з-під завалів», – говорить журналістка.
Ці дії, на її думку, неможливо виправдати воєнною тактикою. Але вони вписуються у стратегію – намагання задушити економіку України шляхом залякування населеня, намагання знищити країну як таку.
«Ми, американці та європейці, звикли думати про тероризм як про бомби з мінеральними добривами чи саморобну зброю, а про терористів – як про маргінальних екстремістів, які діють за змовою в нерегулярних бандах. Коли ми говоримо про тероризм, що підтримується державою, ми зазвичай говоримо про таємні групи, які таємно підтримується визнаною державою, подібно до того, як Іран підтримує Хезболлу», – міркує Епплбаум.
Але у випадку Росії, йдеться про постійного члена Ради Безпеки ООН, і ця держава чинить «постійне, повторюване, видиме терористичне насильство проти мирних жителів», зауважує Епплбаум. Атаки не є помилками чи випадковістю, російська армія не карає вбивць, навпаки, військову частину, яка вчинила стільки безчинств у Бучі, президент Володимир Путін нагородив медалями, пише Епплбаум.
На її переконання, російські бомби націлені не лише на українських мирних жителів, але «на весь апарат міжнародного права, що регулює військові злочини, права людини та тероризм», бо це «зневага до глобальних інституцій, до яких Росія колись так відчайдушно прагнула приєднатися».
«Українські та міжнародні юристи та прокурори, які збирають докази, зрештою зможуть представити не одну-дві справи про військові злочини, а тисячі. Російська війна є безпрецедентною, і вимога справедливості після неї також буде безпрецедентною», – говорить американська журналістка у статті, яка вийшла напередодні першого засідання у Гаазі, присвяченого створенню міжнародного механізму переслідування російських воєнних злочинців.
