Сьома ранку у Вашингтоні. Сонце поволі піднімається над горизонтом, а неподалік будинку Конгресу США вже активно розминаються та роблять селфі атлети-любителі. Це традиційний, уже 42-ий, забіг Морської піхоти США. Цьогоріч тут, вже вдруге, виступає й українська команда, у складі якої поранені бійці АТО. Один із них Дмитро Котов, киянин, доброволець батальйону «Київська Русь», отримав поранення менше ніж рік тому, а сьогодні вже збирається здолати дистанцію у 10 кілометрів.
«Правда, мені буде важче, ніж іншим, тому що мені щойно поставили протези, і у мене не бігові протези. Ну, вже як зможу. Для мене це честь – взяти участь у цьому забігу», - каже Дмитро.
Дух у Українців бойовий. Кажуть: тут вони сьогодні за себе, за честь Батьківщини, друзів, та тих, хто не повернувся з поля бою. А ще прагнуть показати приклад іншим ветеранам – життя продовжується.
«Ми в принципі хочемо присвятити цей марафон, людям які уже не повернулись з АТО, як пам'ять ті хто зараз в госпіталях, щоб для них це було як стимул щоб піднятися», - говорить Вадим Свириденко.
«Це якась внутрішня мотивація яка додає тобі якихось сил, тобто ти бачив що в тебе можливості не обмежуються ні в чому – ти можеш це робити, і ти це робиш», - каже Юрій Дмитренко.
Тож для ветеранів, це не спорт заради результату, а спорт заради реабілітації. А підтримати їх у цьому, тут в американській столиці зібралися представники української громади у США. Деякі з них приїхали з інших штатів.
Від України усього у заході бере участь 10 чоловік, шестеро з них виступають на дистанції у 10 кілометрів, решта біжать 42, а ще один подолає відстань на ручному велосипеді. Капітан команди обіцяє показати гарний результат, проте медалі тут для них не головне. Найважливіше - це довести самому собі що ти ще на щось здатен.
